Електронна бібліотека/Поезія

Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
Останній прапорПауль Целан
Сорочка мертвихПауль Целан
Міста при ріках...Сергій Жадан
Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
Завантажити

Арлі, дядечко мій літній,

На горі сидів ячмінній.

Міркував він про життя

В світлий час, як був не в скрусі,

З цвіркуном дзвінким на носі

І квитком у капелюсі

(Хоч і затісне взуття).

 

В молоді літа буремні,

Все розтративши даремно,

Гору Тініск о п здолав.

Сходом сонця милувався,

Вечір золотом зливався.

«Дивовижний і прекрасний!» -

Так про обрій він співав.

 

Мов мідійці й перси древні,

Усамітнився і ревно

В горах залишавсь. Між тим

Вчив малих дітей читати.

Час від часу міг кричати

Чи пігулки продавати

Ті, що «Проптер Нікодим».

 

Якось у кущах ожини

Папірець розгл е дів дивний –

То квиток трамвайний був,

Не простий, а першокласний.

Лиш куща торкнувсь , невчасно

Десь цвіркун зелений взявся

І на дядьків ніс стрибнув.

 

І ніколи з того часу

З ним цвіркун не розлучався.

День, чи ніч, він не засне:

Ні хвилини не вгаває,

Другу пісеньки співає,

Ними дядька звеселяє,

(Хоч взуття і затісне).

 

Вже зима сорок четверта

І взуття дощенту стерте,

Й шлях звернув до вороття.

З гір дорога далі в’ється –

В край, що Борлі Меллінг зветься,

Де його домівка й серце,

(Хоч і затісне взуття).

 

 

На малій горі ячмінній

Дядько Арлі в час вечірній

Відійшов у небуття.

Капелюх його лишився

І квиток, що не згодився,

І цвіркун ніде не дівся,

(Хоч і затісне взуття).

 

Переклад Марії СЛОБОДЯНИК

Члена НСПУ, НСЖУ, фахового перекладача

Останні події

01.07.2025|21:38
Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
01.07.2025|18:02
Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
01.07.2025|08:53
"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
01.07.2025|08:37
«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
01.07.2025|08:14
Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
01.07.2025|06:34
ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
01.07.2025|06:27
Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus
29.06.2025|13:28
ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
26.06.2025|19:06
Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
26.06.2025|14:27
Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва


Партнери