Електронна бібліотека/Поезія

я очі розплющив у тихій темряві...Анатолій Дністровий
після того як стихла канонада...Анатолій Дністровий
Галява (новела)Віктор Палинський
Вілла під крокодиломВіктор Палинський
Перезавантаження життяМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
Вулиці тонуть у сонячній млості...Сергій Жадан
Прошиті жилами дротів...Василь Кузан
Протяги - ніби душі - носяться по кімнаті...Дмитро Лазуткін
під час повітряної тривоги...Анатолій Дністровий
ранковий трамвай у мене спитав...Анатолій Дністровий
ІлляВіктор Палинський
чи виберуся з цієї журби...Анатолій Дністровий
Осінь стану воєнногоМикола Істин
Тиха пора із домішком срібла...Сергій Жадан
Зала очікуванняГалина Крук
Якщо зможеш – поплач...Катерина Калитко
За вечерею з європейськими інтелектуалами...Катерина Калитко
Тук (новела)Віктор Палинський
Мисливці на снігуКостянтин Москалець
Остання осінь у житті...Віктор Дячок
де ти була мені сестра...Тарас Федюк
І ще таке, знаєш, пташине…Мар´яна Савка
Прийде пора золотаМикола Істин
Лик смерті (уривок із роману)Олександр Горбачевський
Німа (новела)Віктор Палинський
Повітряна тривога по всій країні...Вікторія Амеліна
У весняне синє поле...Вікторія Амеліна
жінка розгублена біля чужого моря...Вікторія Амеліна
Пам´ятаю, як я себе берегла малою...Вікторія Амеліна
зустрінемось в києві мила не дивлячись на...Тарас Федюк
Дитя нашого часуАнатолій Дністровий
Можна я ще скажу?..Сергій Жадан
Завантажити

Арлі, дядечко мій літній,

На горі сидів ячмінній.

Міркував він про життя

В світлий час, як був не в скрусі,

З цвіркуном дзвінким на носі

І квитком у капелюсі

(Хоч і затісне взуття).

 

В молоді літа буремні,

Все розтративши даремно,

Гору Тініск о п здолав.

Сходом сонця милувався,

Вечір золотом зливався.

«Дивовижний і прекрасний!» -

Так про обрій він співав.

 

Мов мідійці й перси древні,

Усамітнився і ревно

В горах залишавсь. Між тим

Вчив малих дітей читати.

Час від часу міг кричати

Чи пігулки продавати

Ті, що «Проптер Нікодим».

 

Якось у кущах ожини

Папірець розгл е дів дивний –

То квиток трамвайний був,

Не простий, а першокласний.

Лиш куща торкнувсь , невчасно

Десь цвіркун зелений взявся

І на дядьків ніс стрибнув.

 

І ніколи з того часу

З ним цвіркун не розлучався.

День, чи ніч, він не засне:

Ні хвилини не вгаває,

Другу пісеньки співає,

Ними дядька звеселяє,

(Хоч взуття і затісне).

 

Вже зима сорок четверта

І взуття дощенту стерте,

Й шлях звернув до вороття.

З гір дорога далі в’ється –

В край, що Борлі Меллінг зветься,

Де його домівка й серце,

(Хоч і затісне взуття).

 

 

На малій горі ячмінній

Дядько Арлі в час вечірній

Відійшов у небуття.

Капелюх його лишився

І квиток, що не згодився,

І цвіркун ніде не дівся,

(Хоч і затісне взуття).

 

Переклад Марії СЛОБОДЯНИК

Члена НСПУ, НСЖУ, фахового перекладача



Партнери