
Електронна бібліотека/Поезія
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
Арлі, дядечко мій літній,
На горі сидів ячмінній.
Міркував він про життя
В світлий час, як був не в скрусі,
З цвіркуном дзвінким на носі
І квитком у капелюсі
(Хоч і затісне взуття).
В молоді літа буремні,
Все розтративши даремно,
Гору Тініск о п здолав.
Сходом сонця милувався,
Вечір золотом зливався.
«Дивовижний і прекрасний!» -
Так про обрій він співав.
Мов мідійці й перси древні,
Усамітнився і ревно
В горах залишавсь. Між тим
Вчив малих дітей читати.
Час від часу міг кричати
Чи пігулки продавати
Ті, що «Проптер Нікодим».
Якось у кущах ожини
Папірець розгл е дів дивний –
То квиток трамвайний був,
Не простий, а першокласний.
Лиш куща торкнувсь , невчасно
Десь цвіркун зелений взявся
І на дядьків ніс стрибнув.
І ніколи з того часу
З ним цвіркун не розлучався.
День, чи ніч, він не засне:
Ні хвилини не вгаває,
Другу пісеньки співає,
Ними дядька звеселяє,
(Хоч взуття і затісне).
Вже зима сорок четверта
І взуття дощенту стерте,
Й шлях звернув до вороття.
З гір дорога далі в’ється –
В край, що Борлі Меллінг зветься,
Де його домівка й серце,
(Хоч і затісне взуття).
На малій горі ячмінній
Дядько Арлі в час вечірній
Відійшов у небуття.
Капелюх його лишився
І квиток, що не згодився,
І цвіркун ніде не дівся,
(Хоч і затісне взуття).
Переклад Марії СЛОБОДЯНИК
Члена НСПУ, НСЖУ, фахового перекладача
Останні події
- 11.09.2025|19:25Тімоті Снайдер отримав Премію Стуса-2025
- 10.09.2025|19:24Юліан Тамаш: «Я давно змирився з тим, що руснаків не буде…»
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025