
Електронна бібліотека/Поезія
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
Арлі, дядечко мій літній,
На горі сидів ячмінній.
Міркував він про життя
В світлий час, як був не в скрусі,
З цвіркуном дзвінким на носі
І квитком у капелюсі
(Хоч і затісне взуття).
В молоді літа буремні,
Все розтративши даремно,
Гору Тініск о п здолав.
Сходом сонця милувався,
Вечір золотом зливався.
«Дивовижний і прекрасний!» -
Так про обрій він співав.
Мов мідійці й перси древні,
Усамітнився і ревно
В горах залишавсь. Між тим
Вчив малих дітей читати.
Час від часу міг кричати
Чи пігулки продавати
Ті, що «Проптер Нікодим».
Якось у кущах ожини
Папірець розгл е дів дивний –
То квиток трамвайний був,
Не простий, а першокласний.
Лиш куща торкнувсь , невчасно
Десь цвіркун зелений взявся
І на дядьків ніс стрибнув.
І ніколи з того часу
З ним цвіркун не розлучався.
День, чи ніч, він не засне:
Ні хвилини не вгаває,
Другу пісеньки співає,
Ними дядька звеселяє,
(Хоч взуття і затісне).
Вже зима сорок четверта
І взуття дощенту стерте,
Й шлях звернув до вороття.
З гір дорога далі в’ється –
В край, що Борлі Меллінг зветься,
Де його домівка й серце,
(Хоч і затісне взуття).
На малій горі ячмінній
Дядько Арлі в час вечірній
Відійшов у небуття.
Капелюх його лишився
І квиток, що не згодився,
І цвіркун ніде не дівся,
(Хоч і затісне взуття).
Переклад Марії СЛОБОДЯНИК
Члена НСПУ, НСЖУ, фахового перекладача
Останні події
- 17.10.2025|18:42Екранізація бестселера Андрія Куркова «Сірі бджоли» виходить у прокат: спецпоказ у «Жовтні» з творчою групою
- 17.10.2025|17:59"Основи" презентують "Довгу сцену": Театральна серія відкриває трагічну історію "Маклени Граси" Куліша та її сучасний римейк Ворожбит
- 17.10.2025|16:30Стартував передпродаж «Книги Еміля» — нового роману Ілларіона Павлюка
- 17.10.2025|14:19Подвійний культурний десант: Meridian Czernowitz везе зірок літератури в Одесу та Миколаїв
- 17.10.2025|13:53Книжковий фестиваль “Книга-Фест 2025” в Ужгороді: книжкові новинки та незвичні інтерактиви від Нацгвардії
- 17.10.2025|11:34"Книжки, черепахи й відьми": Володимир Аренєв прочитає лекцію про Террі Пратчетта у Києві
- 17.10.2025|10:37Їжа, фейки і дипломатія: Дмитро Кулеба презентує книги в Луцьку
- 17.10.2025|10:28Четверо українських письменників – серед номінантів на престижну Премію Астрід Ліндґрен 2026 року
- 17.10.2025|09:14У США помер письменник, співзасновник Нью-Йоркської групи Юрій Тарнавський
- 16.10.2025|18:12Культові "Шахмати для дибілів" та Абсурд Сучасності: Розмова з Михайлом Бринихом у "Сенсі"