Електронна бібліотека/Проза

АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
Сонячний хлопчикВіктор Палинський
де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
Любити словомЮрій Гундарєв
КульбабкаЮрій Гундарєв
Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
Закрите небоЮрій Гундарєв
БезжальноЮрій Гундарєв
Завантажити
« 1 2 3 4 5 6 7 8 9 »

через протоку біля виступу острова, вийшли на високий берег материка і рушили в північно-західному напрямку. Місцина мала дикий і пустельний вигляд, ніде не було й сліду людської ноги. Леґран упевнено ступав попереду, тільки зрідка зупиняючись на хвилинку, щб зорієнтуватися за прикметами, знаними йому, очевидно, з попередніх відвідин цієї місцевості.
Так ми подорожували біля двох годин, і вже перед заходом сонця добулися до околиці ще похмурішої, аніж та, що лишилася позаду. Це була більш-менш рівна ділянка біля підніжжя майже неприступної гори, зарослої густим лісом аж до самої вершини. Де-не-де на крутосхилі стирчали здоровезні уламки скель, які не скочувались у діл, мабуть, тільки тому, що дорогу їм заступали дерева. Глибокі розпадини в усіх напрямках ще й додавали поважної суворості краєвидові.
Площина, на яку ми вийшли, вся поросла ожиною, і незабаром ми зрозуміли, що без коси далі не продертися. Тим-то за вказівкою хазяїна Джупітер став прокладати нам стежину до височезного тюльпанового дерева, що росло у гурті з якимось десятком дубів. Розложистістю гілля, красою листяної крони і взагалі величним своїм виглядом воно перевершувало й ці дуби, і всі інші дерева, що я будь-коли бачив. Коли ми дісталися під тюльпанове дерево, Леґран обернувся до Джупітера і спитав, чи зможе він видертися на цей стовбур. Старого негра мовби ошелешило це запитання, і якусь хвильку він не відповідав. Озвався він тільки після того, як підступив зовсім близько до величезного стовбура, повільно його обійшов і прискіпливо оглянув.
- Авжеж, маса, ще не бувало такого дерева, щоб Джуп на нього не виліз, - просто сказав негр.
- Тоді лізь мерщій, бо скоро смеркне, і ми не встигнемо побачити, що нам треба.
- А високо лізти, маса - поцікавився Джупітер.
- Лізь по стовбуру, а там я скажу тобі... Стривайно! Візьми жука з собою... - Уже кінець! - мало не вереснув Леґран. - Кажеш, ти вже на кінці гілляки
- Та вже близько, маса!.. О-о-о! Боже милосердний, що це тут на дереві
- Ну - зраділо скрикнув Леґpан.- Що там таке
- Та нічо, тільки череп. Хтось лишив свою голову на дереві, а вороння видзьобало все м'ясо до крихти.
- Череп, кажеш Чудово! А як його прикріплено до гілляки Чим він тримається
- А й правда, маса, - зараз гляну. Чудасія, їй-бо! Здоровецький цвях у черепі. Оце ж він і держить черепа на гілляці.
- Тепер слухай, Джупітере, зроби точно, як я скажу. Ти чуєш
- Еге ж, маса.
- То добре вважай! Знайди ліве око черепа.
- Га, оце ж пак маєш! Таж у нього ніяких очей нема.
- А хай тобі з таким телепнем! Ти знаєш, де в тебе права рука, а де ліва Це та, що я нею дрова рубаю
- Авжеж знаю, я добре знаю, де в мене ліва рука.
- Ну та звісно, ти ж лівак. А ліве око в тебе з того самого боку, що й ліва рука. Тепер ти вже знайдеш, може, де ліве око черепа, себто місце, де було ліве око Знайшов
Запала довга мовчанка. Нарешті негр озвався
- То ліве око черепа з того самого боку, що й ліва рука Але у черепа й сліду руки нема, не те що! Та вже хай. Осьо воно, ліве око, знайшов. То що з ним робити
- Пропусти жука вниз крізь той отвір, скільки шворки стане. Але стережися, щоб шворка не випала з руки.
- Вже зробив, маса Віле. Нема легше, як пропустити жука крізь дірку. Вже висить унизу...
Забивши кілочок саме в тому місці, де впав жук, мій приятель дістав з кишені рулетку. Один кінець її він прикріпив під стовбуром дерева, - з того боку, що найближчий до кілочка, - потім розмотав рулетку і через кілочок протяг далі, у напрямку, визначеному двома пунктами деревом і кілочком. Джупітер ішов попереду й підтинав косою кущі ожини. За п'ятдесят футів від кілочка Леґран зупинився і забив ще один кілочок. Взявши його за центр, він окреслив коло діаметром десь так у чотири фути. Після цього схопив сам лопату, дав по одній Джупітерові й мені і сказав якомога швидше братися до роботи...
[ Шукачам не таланить. ]
Так ми пройшли з десяток кроків, коли це Леґран, голосно лайнувшись, підскочив до Джупітера й схопив його за комір. Вражений негр вирячив очі з дива й широко роззявив рота; лопати вилетіли йому з рук, а сам він упав навколішки.
- Ти, мерзотнику , - просичав Леґpан крізь зуби, - триклятий чорнюче, відповідай мені зараз же, чуєш Щоб без усяких викрутів! Де в тебе ліве око
- Ой, на Бога, маса Віле! Та от же моє ліве око, хіба ні - заголосив нажаханий Джупітер, кладучи долоню на свій правий орган зору й невідривно там її тримаючи, немовби хазяїн намірявся видерти йому те око.
- Я так і думав! Я знав! Гур-ра! - закричав Леґран, випустив негра й кинувся витинати різні вихиляси та скоки - на превеликий подив свого служника, що, підвівшись із колін, мовчки позирав то на хазяїна, то на мене..
- Ходімо назад! Вертаймося! - скомандував Леґpан.- Гру ще не програно. - І він перший рушив знову до тюльпанового дерева.
- Ану, Джупітере! - гукнув він свого служника, коли ми були вже біля дерева. - То як череп прибито до гілляки - лицем до стовбура чи від стовбура
- Назовні, маса, щоб вороння могло без усякого

« 1 2 3 4 5 6 7 8 9 »

Останні події

09.05.2025|12:40
У Києві презентують поетичну збірку Сергія «Колоса» Мартинюка «Політика памʼяті»
09.05.2025|12:34
Вірші Грицька Чубая у виконанні акторів Львівського театру імені Франца Кафки
07.05.2025|11:45
Meridian Czernowitz видає першу поетичну книжку Юлії Паєвської (Тайри) – «Наживо»
07.05.2025|11:42
Місця та біографії, які руйнує Росія. У Києві презентують книжку «Контурні карти пам’яті»
07.05.2025|11:38
У Києві відбудеться презентація книги «Усе на три літери» журналіста й військовослужбовця Дмитра Крапивенка
06.05.2025|15:24
«Читаємо ложками»: у Луцьку відбудеться перша зустріч літературно-гастрономічного клубу
06.05.2025|15:20
Помер Валерій Шевчук
02.05.2025|13:48
В’ятрович розкаже, як перемогли «велику вітчизняну» в Україні
01.05.2025|16:51
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує старт продажу квитків та імена перших учасників
01.05.2025|10:38
В Ужгороді презентували «гуцул-фентезі» Олександра Гавроша


Партнери