
Електронна бібліотека/Проза
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
гріхи, ну, наприклад, здійснювала економічні оборудки, - крала в держави, простіше кажучи, - тоді одного прекрасного дня вона бачить на стіні руку. Живу руку, що описує на стіні всі її провини. А потім ця людина помирає. Одразу. І її не захистить ні охорона, ні стіни будинку. Рука її навіть за кордоном дістане. Це як в історії про Валтасарів бенкет.
- Про чий бенкет?!
- Ну, це не має значення. Але те, що ми зараз контролюємо руку, дає нам необмежену владу. Ми можемо нацькувати її на наших політичних опонентів.
В кожній партії повно бізнесменів. А ми суттєво… зменшимо їхні лави. Уяви, собі якщо перша десятка з чийогось виборчого списку сконає за тиждень. Га! – чоловік вишкірився кровожерно.
- Слухай… А вона з-під контролю не вийде?! А якщо вона і наші лави почне очищувати?!
- Ми її контролюємо…
- Та знаю я таких, як ви! Все ви можете, а потім… - і партійний керівник нецензурно вилаявся, - Колись такі самі… розумники казали, що атомні станції безпечні!
- А ще ми можемо розповісти про руку суспільству.
-Ш-що…? – Тут уже харизматична особа, одна з ікон сучасного політикуму вибухнула тирадою, що заледве уклалася б у регламент виступу депутата у парламенті, - і тирадою, що її жодне ЗМІ не повторило б у ефірі вже з огляду на цензуру. Завершувало емоційний спіч вагоме слово «мать». Ти… з глузду з’їхав?!
- Чому? Тоді ти станеш монархом цієї країни і матимеш абсолютну владу, про яку тільки мріяв навіть Сталін. Плюс, і населення тебе підтримуватиме!
Вони, ці барани, так мріють не про доброго, а про справедливого царя, котрий прийде та наведе лад. Вони бачать, добре бачать, що їхні можновладці, всі без винятку, вважають їх за бидло, навіть гірше!
- Так вони ж дійсно…
- Чекай. Ці можновладці жирують, купляють вілли, автомашини, землі в столиці та крадуть, крадуть, КРАДУТЬ… Вони – все, народ – ніщо. І жоден закон їх не зупинить, бо вони самі закон. Вор-р-р должен сидеть в тюрьме! – пророкотів він з почуттям. – А він не сидить. Ідея кинути злочинців за ґрати уже раз була вдало розіграна в передвиборчих гаслах. А ми дамо не гасла, не ідею, зробимо те, чого ніколи ніхто ще не робив – ВИКОНАЄМО ОБІЦЯНЕ. Рука повбиває скількись там народу, - не всіх, звісно, ми ж не хочемо країну збезлюднити, - лише тих, на кого ми вкажемо. Найбільш шкідливих для нас. А решта, збагнувши, через що померли інші, тремтітимуть, мов осиковий лист, та писнути боятимуться, - що, серед них є хтось, ідеально чесний?! Вона стане твоєю армією, поліцією, всім разом. Уяви – ти на престолі. Ти – Бог для всіх. Він заплющив очі, і цмокнув губами, смакуючи цей образ. Ну?!!...
- Ні.
- Ні?
- Ти чув мене.
Вибори ми і так виграємо. За допомогою старих, добре перевірених способів – маніпуляцій з голосами, старого доброго адмінресурсу. Ну, і тих, хто нам вірить, а таких немало, що б наші опоненти не казали про нас. А на такий ризик я не піду… Випустити на волю ЦЕ… Мені і самому хочеться жити.
Ну, а люди… Погано ти знаєш психологію нашої людини, ой погано! Знаєш анекдот про те, що у нашій країні можна посадити будь-яку людину ні за що, без суду і слідства років на 10 і в глибині душі вона знатиме, за що сидить. Ось вона, наша людина! Їй потрібна не справедливість, вона хоче бачити керівника, котрий сам краде, та й іншим дає! Крім хіба останніх злидарів, тих… пенсіонерів, вчителів і те де, - оті всіх би перемочили, бо їм не хочеться самим з голоду пухнути!
Отак. Ну що, все тобі ясно?
Ти цю руку притримай там в себе, притримай. Раптом хтось дуже нахабним стане, - знадобиться. Але волі їй не давай. І не робити нічого, нічого – без мого відома, затямив?! Так?
- Так. Ясно, не гарячкуй.
Шеф трохи помовчав і, витримавши паузу, спитав:
- Чого так жарко, га?
Він глибоко відітхнув, витер чоло, підборіддя і шию носовою хустинкою. Температура в кабінеті за останні 10 хвилин явно підвищилася. Політик розщібнув ґудзик сорочки і відчув раптовий біль у грудях. У кімнаті стало темно, наче у хмарну погоду.
У відвідувача раптом озвався мобільний телефон.
- Так? Що? Що-о?!! Як це – зникла? Та ви… Та я вас…
- Що там таке?! – скрикнув партійний лідер. Його руки дрібно затремтіли.
Суддя знову був вільний.
Останні події
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
- 01.07.2025|06:27Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus
- 29.06.2025|13:28ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва