Електронна бібліотека/Поезія
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
- Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
- Сонячний хлопчикВіктор Палинський
- де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
- Любити словомЮрій Гундарєв
- КульбабкаЮрій Гундарєв
- Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
- Закрите небоЮрій Гундарєв
- БезжальноЮрій Гундарєв
- Людському наступному світу...Микола Істин
- СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
- СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
- Пізно ввечері, майже поночі...Сергій Жадан
- Поетичні новиниМикола Істин
- Настя малює не квіткуПавло Кущ
- БубликПавло Кущ
- Серцем-садом...Микола Істин
- коли надто пізно ти знаєш що мало любив...Анатолій Дністровий
- LET ME GОOKEAN ELZY
- Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
- де я тебе розлив...Сергій Осока
- "Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
- Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
- Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
- Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
- Після снігуОксана Куценко
- Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
- Буде час, коли ти...Сергій Жадан
босоноге й замурзане
край дороги стоїть дитя нашого часу
із сивими мов густий дим очима
солдати їдуть повз нього
пригощають цукерками шоколадом і тістечками
втішають що скоро все це минеться
і ворогів проженуть
дитя нашого часу
із сивими очима
їх не бачить
дивиться крізь них мов скло
і бачить невідоме
може це насправді відоме
може воно бачить клавку
з якою ходило на фортепіано
яку батьки вивезли до польщі ще 25 лютого 2022 року
може воно бачить володьку
який не добіг із мамою до підземного переходу
може воно бачить сусіда дядька івана
який за своїм гаражем щодня гудів фрезувальним станком
може воно бачить круасани з кафе на паралельній вулиці
поблизу музичної школи
але цього більше нема
нема вулиць
нема музичної школи
нема круасанів і кафе
нема клавки
нема володьки із мамою
нема підземного переходу до якого вони не добігли
нема сусіда дядька івана його гаража і фрезувального станка
нема більше того що було відоме
лише одне невідоме
лише потоки бронетранспортерів і танків
на яких веселі солдати
дружно махають дитині нашого часу
із сивими мов густий дим очима
одні зіскакують із броні щоб пригостити солодкою водою
цукерками шоколадом і тістечками
інші беруть на руки і фотографуються
але на світлинах не буде дитячих очей
18.06.23
Останні події
- 22.01.2025|11:18Англійське чаювання з Генрі Маршем: говоримо, мотивуємо, донатимо
- 22.01.2025|11:16«Інше життя» від Христини Козловської вже в книгарнях-кав’ярнях та на сайті
- 22.01.2025|09:24«Основи» перевидають фотокнигу balcony chic Олександра Бурлаки, доповнену фотографіями з 2022–2024 років
- 20.01.2025|10:41Розпочинається прийом творів на VІI Всеукраїнський конкурс малої прози імені Івана Чендея
- 17.01.2025|11:04Топ БараБуки: короткий список найкращих дитячих і підліткових видань 2024 року
- 15.01.2025|10:48FRANKOPRIZE 2025: Комітет розпочав прийом заявок
- 12.01.2025|20:21Філософські есе Олега Кришталя крізь призму відгуків
- 12.01.2025|08:23«Книжка року’2024». Парад переможців: Короткі списки номінації «Красне письменство»
- 11.01.2025|21:35«Де моє хутро»: історія про силу прийняття вперше презентували у Львові
- 11.01.2025|09:00«Книжка року’2024». Парад переможців: Короткі списки номінації «Софія»