Електронна бібліотека/Поезія
- ДружбаВалентина Романюк
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
Как странно: я трогаю кожу мира.
Едва-едва, легким дыханием, кончиком пальца.
Кожура: теплая, проницаемая.
Между и между. Я трогаю кожу мира.
Сквозь нее проходят странные путники,
Тихие птицы. Там, под кожей, - огонь.
Вот кто танцует в огне – кто проникнуть туда посмел!
Сколько цветов кругом, невероятного пульса.
Как странно все вращается в танце.
Как странно быть маленьким человеком.
Как странно трогать кожуру кончиком пальца.
Еше страннее трогать ее словами.
Переходить оттуда туда.
Танцевать словами.
Ты, часть отгрызенная от целого,
Ты, тоскующее, зовущее,
Ты, пустоту знающее – ту, огромную,
Ты – тоска по той пустоте,
Ты у нее под кожей.
С неба падают цветы, сияющие гвоздики,
Это, должно быть, свадьба в соседнем доме
Или же кто-то умер.
Кто-то чувствует что-то большое:
Радость ли, горе.
Кто-то помнит что-то большое. Он устремлен.
Кто-то бежит вверх по лестнице.
Распахивает окно.
Ах!
За ним ничего нет.
Как странно: я трогаю кожу мира.
Сила, приди к нам, песня большая, приди к нам.
Горы, придите, придите, моря, снизойдите, боги.
Это стучатся люди.
А что еще может быть поводом, если не люди.
Останні події
- 30.05.2026|15:00Ніна Мюррей – лауреатка премії Drahoman Prize за 2025 рік
- 29.05.2026|07:54Гуцули, цимбали і гори: музикант hOsT представляє сингл-ремікс Hutsuly
- 29.05.2026|07:50«Японські книги дітям України»: велика гуманітарна ініціатива «Ранку» та Shikosha
- 25.05.2026|17:00Внаслідок нічної атаки на Київ пошкоджено будинки письменниць Олени Захарченко та Ірини Цілик
- 23.05.2026|04:17Навколо літератури зібрано 2,5 мільйони гривень для дітей: Артур Дронь провів благодійний вечір у Львові
- 23.05.2026|04:11Нова частина епічної фентезі-саги про Кия об’єднує українську, кельтську та давньогрецьку міфології у власному всесвіті
- 21.05.2026|13:07В Ужгороді оголосили короткий список VIІІ Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея
- 21.05.2026|13:04«Межі причетності» та митці з 7 країн: фестиваль «Фронтера» оголосив фокусну тему
- 21.05.2026|13:01Ігор Павлюк видав у США книгу-сповідь про війну та людську душу
- 19.05.2026|17:27Оголошено програму XIV «Книжкового Арсеналу»: понад 240 подій та 150 учасників