Завантажити

листування, а згодом, минаючи кордони, що мали б їх роз’єднати, Реґіна зустрілася з ним. Вона завжди йшла напролом до своєї мети.
Їхні відносини ґрунтувалися на рефлексах. Вона любила, він захоплювався її тілом. Художники майже завжди бачать в жінках натуру. Але він не написав з неї жодного портрета. Вона так і не змогла стати його музою. В ній не було вже того вогню…
А потім він сказав
– Іди.
– Так швидко?
– А що тобі тут робити? Я маю багато справ.
– Я кохаю тебе.
– Я ненадійний, маленька, тому тобі краще піти.
– Але я надійна. Дозволь мені залишитися. Я буду твоїм другом. Якщо ні – рабою. Дозволь тільки бути поруч.
– І ти ненадійна. До того ж ти ще зовсім молода, а я вже старішаю, мені треба думати про сім’ю. Ну ти розумієш? Бачу, що розумієш. Тому краще іди. Без мене в тебе все буде по-іншому.
І вона викликала таксі, поїхала до аеропорту, купила квиток додому і сіла пити каву в залі очікування, тому що до виліту лишалося дев’ять годин. Поруч сиділи люди і вона знову відчувала хто з них помре, вона знову читала думки, бачила ауру. По її щокам котилися сльози. Це були перші паростки відчуження.
Коли її біль став зовсім нестерпним, до неї знову повернувся Той, хто має силу.
– Чому ти плачеш? За живими ж не плачуть.
– Скажи, що в нього все буде добре.
– Це від тебе залежить.
– Знову від мене.
– Так. Маестро послав мене, щоб підтримати тебе в цю хвилину. Ти маєш зробити свій вибір. Як тоді, коли ти була маленькою дівчиною і я тебе завів до коридору.
– Він скоро одружиться. У нього буде гарна дружина, хороші діти. Зрештою, у нього буде все, до чого він прагнув. Людське пересічне щастя. Або ж непересічне. Я не сильна в таких речах. Так, будуть падіння і злети будуть. Як і у всіх. Цілком гарне життя проживе. Але, будь ласка, врятуй тих, хто буде летіти зі мною в одному літаку. Їм же немає діла до моїх проблем.

V
В Маестро свої плани на кожного, хто народився, або ще не народжений. Зазирнувши у вічі Реґіні, Він зрозумів, що вона може стати рушійною силою. Тому дав їй любов. І ця любов її заполонила. Ця любов зафарбувала її темні плями.
Але в Царстві Маестро багато притулків. І Він повинен дати їй один із них, але який? Тому Маестро почав її випробовувати. Та на останньому іспиті вона провалилася. Без права на перездачу.
«Пасажирський літак, що летів чартерним рейсом з Чехії до Києва, впав у неділю в районі аеропорту "Бориспіль", повідомляє «Інтерфакс – Україна». Літак зник із радарів аеропорту "Бориспіль" близько 17:00. За даними міліції, літак мав приземлитися в аеропорту «Бориспіль», але впав у 300 метрах від Окружної дороги на полі радгоспу "Совки" і загорівся. За попередніми даними, загинули тридцять чотири осіб. З них одна українка. Всього в літаку перебувало 34 осіб, із них 30 пасажирів, 2 стюардеси та 2 пілоти. На борту літака перебували громадяни Чехії, Сполучених Штатів, Німеччини повідомляє УНІАН».

P.S.
Наближається свято Великодню. Страсна п’ятниця. Леонід привів жінку і дітей до церкви. Його старша донечка – Єва – ставить свічку за упокій душі Реґіни і хреститься. Вона ще дитина – чисте, цнотливе обличчя, щирий погляд… хоча ні… погляд у неї благальний… немов би вона просить щось надреальне і рада за це стояти навколішках перед німою дощечкою.
В церкві холодно. Піп тягне своє: «Господи, помилуй». Півчі підвивають йому в такт. Єва на те не зважає. Вона загіпнотизовано промовляє слова усіх тих молитов, яким навчив її батько. Єва вірить. Єва передчуває, що там – за межами Космосу – її почують і їй воздасться. Там її первонароджений гріх – Реґіна.

читати