Відзнаку замість Вікторії отримала Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод.

Під час церемонії організатори показали минулорічний виступ Вікторії Амеліної у Норвегії. Тоді Вікторія отримувала Спецвідзнаку Prix Voltaire замість автора Володимира Вакуленка, вбитого росіянами у 2022 році на Ізюмщині Харківської області.

Вікторія Амеліна сказала такі слова, отримуючи Спецвідзнаку Prix Voltaire у травні 2023 року: "Я, українська письменниця, говорю від імені мого колеги Володимира Вакуленка, котрий, на відміну від мене, не пережив ще одну спробу російської імперії стерти українську ідентичність. Українська літературна спільнота вдячна за відзнаку. Ця нагорода унікальна, значуща та зворушлива. Частково через те, що ніхто із сотень інших українських авторів, котрі, як і Вакуленко, були вбиті протягом усієї української історії, не отримував цю міжнародну відзнаку посмертно. Я впевнена, що Володимир Вакуленко хотів би також їм присвятити цю премію". 

Спеціальна нагорода Prix Voltaire посмертно вручається Міжнародною асоціацією видавців для того, щоб підкреслити виняткову боротьбу за свободу самовираження лауреата/лауреатки та підкреслити, яким чином його або її змусили мовчати. 

Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод, отримала відзнаку Вікторії Амеліної. У своїй промові Олександра зазначила: “Після виступу до мене підходило багато людей, які говорили, що знають Вікторію особисто, бо познайомилися з нею на якомусь книжковому фестивалі чи мистецькому заході. Я вкотре дивуюся, як багато вона робила — їздила та виступала, волонтерила, документувала воєнні злочини, писала книгу. І звичайно, мені дуже сумно, що Віка не може забрати свою нагороду сама. Але місточки, які вона будувала між Україною та світом досі працюють, і на цьому міжнародному конгресі авторів та видавців з усього світу це дуже відчутно”.

Вікторія Амеліна — авторка книжок "Синдром листопаду, або Homo Compatiens", "Хтось, або Водяне Серце", "Е-е-есторії екскаватора Еки", "Дім для Дома". Із червня 2022 року вона приєдналася до правозахисної організації Truth Hounds, де разом із командою працювала як документаторка воєнних злочинів на деокупованих територіях на сході, півдні та півночі України. Вікторія загинула 1 липня 2023 року внаслідок поранення, отриманого 27-го червня під час ракетного обстрілу росією Краматорська. У 2024 році у "Видавництві Старого Лева" вийшла друком збірка поезії Вікторії Амеліної "Свідчення". Навесні 2025 року планується вихід книжки Вікторії Амеліної War & Justice Diary: Looking at Women Looking at War ("Щоденник війни і правосуддя: Дивлячись на жінок, що дивляться на війну").