Книжка покликана допомогти дітям, підліткам і дорослим заговорити українською після російської. 

Ідея та актуальність твору

Насамперед варто відзначити, що ідея твору оригінальна, несподівана й дуже нова для української літератури. Коли традиційно мову вивчають за серйозними підручниками з параграфами, правилами та прямим вказівками, як правильно або неправильно говорити чи писати, раптом з’являється книжка, у якій ті самі правила загорнуті в яскраву обгортку фантазійної історії із сюжетною лінією, персонажами та навіть лагідним гумором. Саме ця легкість робить книжку привабливою для широкого кола читачів.  

Цікаво, що авторка вибрала для своєї книжки несподіваний набір тем із мови. Хоч усі вони висвітлені в інших підручниках, утім навряд чи десь зібрані саме в такій комбінації: числівники, іменники й множина іменників, прикметники та ступені порівняння прикметників, прислівники, прийменники, родовий, знахідний і кличний відмінки, пестливі форми імен, форми ввічливості тощо. Як підказує анотація, саме ці теми потрібно насамперед опанувати тим, хто переходить на українську з російською, адже саме в них криються головні граматичні відмінності мов.

Отже, свіжість, сміливість, новизна, оригінальний підхід — усе це є у творі й робить його особливим на тлі інших. Також неможливо не згадати про актуальність теми: книжка з’явилася саме сьогодні, коли питання переходу на українську мову гостро стоїть перед українцями Сходу та Півдня, а також переселенцями в усіх регіонах України та за кордоном.

Сюжет і персонажі

Сюжет книжки захоплює. Він емоційний, динамічний, постійно тримає читача в напрузі: хочеться дізнатися, що ж там далі? Головний герой книжки потрапляє у казковий світ — і там починаються його пошуки шляху до власного дому й до самого себе. Може скластися враження, що ім’я Мурмураре — це просто щось котяче, муркітливе, але насправді все набагато цікавіше. Адже Мурмумаре — це слово з латини, від якого (за однією з, можливо, дещо поетичних версій) утворилося сучасне українське слово “мова”. Тут ми знову бачимо майстерність авторки вбачати паралелі та з’єднувати несподівані інгредієнти в гармонійну комбінацію.

На сторінках твору котик потрапляє в різні пригодницькі ситуації та зустрічається з іншими персонажами. Числівник, Іменник, пані Множина, відьмочки Відміни — ось такі його нові знайомі. Кожен із них — спроба розкрити мовознавче поняття через художній образ. Кожен має унікальну зовнішність, поведінку, звички. Наприклад, пані Множина носить багато браслетів та багатошаровий одяг, схильна все перебільшувати і розмовляти іменниками в множині. Числівник — власник крамниці, який любить числа й веде чіткий облік усього, що його оточує. Це робить персонажів дуже реалістичними та милими. Читач ніби просто знайомиться з ними, а насправді дізнається про особливості української мови.

“— Ми всі багато працюємо, — говорила Множина. — Зазвичай діємо за схемою, якщо це тільки можливо. Спочатку він придумує слова, а я роблю з них множину. Найпростіший спосіб — поставити наприкінці «и»: «книги», «малюнки», «подарунки». «Коти», між іншим. Інколи, якщо так краще звучатиме, ставлю «і»: «капці», «стільці», «зайці». Інколи вдаюся до «ї»: «ідеї», «ситуації», «сім’ї».

— А ще був випадок, — знову розсміявся Іменник, — пам’ятаєш, коли ти загубила літеру?

— Точно! Було! Коли з’явилися слова «пес» і «друг», я спочатку спробувала зробити до них множину як зазвичай. Вийшло «песи» і «други» — якось не дуже… Я думала, що із цим робити, але рішення не знаходилося… А потім, — вона гигикнула, — я не втримала в руках це слово «песи» — і з нього випала літера «е». Дивлюся — а без неї значно краще! «Пси» — звучить!"

Часом вивчати “сухі” правила мови доволі складно, а от полюбити пані Множину й водночас запам’ятати, як в українській мові утворюється множина, — неймовірно легко та цікаво!

Зауважимо, що в книжці відсутній антигерой у класичному розумінні. Тобто в ній немає негативного персонажа, відсутні агресія та боротьба. Хоча це й суперечить стереотипним уявленням про сюжет, у цьому можна побачити приналежність твору до жанру «інді», який транслює ідею доброти, турботи, любові. За пригодами котика стежити дуже цікаво, і сторінки книжки гортаються швидко.

Що стосується головного героя, то якщо на початку книжки ми бачимо розгубленого, наляканого, невпевненого в собі котика, то в кінці перед нами герой, який зміг подолати свої страхи та упередження, завів нових друзів, здобув знання та зрозумів важливість власної ролі для світу.

Отже, події твору відбуваються ніби у двох паралелях: зовнішня взаємодія персонажів і внутрішній розвиток головного героя. І, уявіть собі, все це допомагає опанувати правила української мови!

Технології та любов

Книжка написана в дусі сучасності, її герої активно користуються різноманітними пристроями. Наприклад, відьми й відьмаки тут літають на мітлах, однак кожна мітла обладнана навігатором, що підказує маршрут. Сама історія оповідається від імені котика Мурмураре, який уміє користуватися планшетом. А ще селфі-дзеркало, користувацький інтерфейс у шпаринці між світами — такі елементи роблять книжку близькою сучасним читачам.

Але найголовніше — серед технологічних пристроїв у книжці присутній також особливий індикатор, який вимірює любов до української мови. Узагалі, любові та вмінню любити в книжці присвячена ціла глава:

“— Любити когось — це дозволити йому бути собою. І коти тут — найкращі вчителі. Ви дуже чітко пояснюєте людям, що про вас треба піклуватися, поважати ваші звички та залишати для вас особистий простір. Мешканці вашого світу ставлять для вас дряпалки, міняють лоточки, що навряд чи робили б для себе. З вами люди вчаться розуміти, що інші істоти мають інший погляд на життя та інші потреби. Якщо комусь для радості треба посидіти в картонній коробці — нехай сидить, — сказала Третя.”

Присутність ідей любові, емпатії, уміння порозумітися робить цю книжку особливо затишною та плекає світлі цінності в серцях читачів.

Оформлення

Книжка великого формату, має гарне оформлення, тверду палітурку та щільний білий папір. Шрифт великий і зручний для читання. У книжці 126 сторінок, багато кольорових ілюстрацій. На одному із розворотів ми бачимо котика на фоні пшеничного поля та блакитного неба — неможливо не звернути увагу на патріотичність цього пейзажу в кольорах українського прапора. Кожна глава починається із буквиці, сплетеної з лози винограду. Видання естетичне, якісне, подарункове.

Оформлення книжки налаштовує читача на чудову магічну подорож у світ української мови.

Висновок

“Мова: таємниці відьом” — інноваційний твір, де правила української граматики, правопису й вимови органічно вплетені в динамічний сюжет. Виразні ілюстрації вдало візуалізують події. Цікавий задум, популяризація української мови, гарне оформлення, навчальна користь та навіть добрі світлі цінності — усе в цій книжці гармонійно поєднано, щоб продемонструвати головну ідею: українська мова — це найчудовіше, що в нас із вами є.