Re: цензії

04.11.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. Києва
Повернення до витоків слова: чому книжка «Логодіалоги» Олександра Козинця потрібна педагогам і батькам
02.11.2026|Буквоїд
У перекладі угорською мовою вийшов роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
29.10.2026|Василь Кузан
Реалізм абсурду
27.10.2026|Юлія Манякіна
Музика розшарпаної цілости
26.10.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. Києва
Пам’ять, що лікує забуття: 127 відлунь одного роду
23.10.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун Лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменниця
Жити, поки життя триває
22.10.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Зробити вибір
20.10.2026|Буквоїд
Коли Попелюшка обирає бунт, а не принца
20.10.2026|Ірина Голуб
Історія, яку не розповідають без суперечок
Дві сестри і дівчина, яка колись була кішкою: українською вийшли повісті «Дві Лотточки» Еріха Кестнера та «Мінуш» Анні М. Ґ. Шмідт
Головна\Новини\Дитяча книга

Новини

12.09.2009|10:53|Буквоїд

Сабіне Алекс, Клаус В. Вопель. «Не вчи мене, але дозволь мені вчитися»

У цікавій формі автори презентують такий популярний напрям на Заході, як інтерактивні ігри.

У 25 розділах Ви знайдете цікаві експерименти, які дають Вашим молодим учасникам нагоду повільно наблизитися до їх найбільшої цілі: стати дорослим. Вони беруть до уваги бажання молодих людей бути вільними, самостійно приймати рішення, робити вибір. Вони розглядають природну творчість учасників і їхнє бажання вчитися на власному досвіді. 

Сабіне Алекс, Клаус В. Вопель. Не вчи мене, але дозволь мені вчитися. Львів: Свічадо, 2009. – 128 с.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери