Завантажити

Існую без сну

Непокоять навпротні ніти

вікон навіки чужих

мою підвісну

стЕлю

СтелЮ на дивані,

дивлюся на ниті

дощові,

що нині ми ними

зшиті з життям

“Я наполягаю,

лягай”, -

місяць хоче рости

Квапливі краплини -

перлина коштовна кожна

За мить їх

поглине глина,

аби було можна

канути за паркан,

коли день почало

Існую без сну

і моє неспочиле чоло

з’являє з уяви

новий рене-сенс

текст-а-тет

Я - останній естет...

читати