Завантажити

Стрічаю день

із дивовижним містом,

де не розцвісти

не могла магнолія

Трикрапки й краплі

часті й чисті змістом

Ранкова кава,

мила меланхолія

Се небошкряби

(себто, хмарочоси)

промокли місто,

ткнувши в хмару вістрями

Я йду,

обожнюючи його осінь

З вини весни моєї -

трохи вітряну

Лише затиснувши

жасмин у жменьки,

я не болю,

я небо ллю на скроні

“Могла би ти

не вабити, маленька”

“Даруйте, що дарую

сни нескромні

Не знаю, що зі мною...

Якось раз,

вигулюючи таксу

біля раґсу,

один знайомий мій,

гравець у джаз,

порадив диво:

ані дня без саксу!

Відтоді, іноді,

я медом й скотчем

наллюся й клеюся

до квіт та джазу

Бо джусу цього

потребує конче

божественне єство

Я з того часу

стрічаю день

із дивовижним містом,

де не розцвісти

не могла магнолія

Трикрапки й краплі

часті й чисті змістом

Ранкова кава,

мила меланхолія...”

читати