- Це ситуація цілком із досвіду політичного - коли обидві сторони у виграші! Шкляр зберіг обличчя і Банкова зберегла обличчя! В кожної сторони цього сюжету, правда, власне уявлення про обличчя.  Це як закінчення першої російсько-чеченської війни - коли кожна сторона перемир´я  подала як власну перемогу.

Для Банкової присудження премії саме Шклярові вимагало б цілого ланцюга пояснень як перед нацменшинами так і перед Євросоюзом, адже галас зчинений представниками деяких меншин щодо деяких цитат з художнього твору перейшов у політичну площину.

Тепер перед Банковою постає інша проблема - зреагувавши на цитати з художнього твору Василя Шкляра (фізичної особи!!!) потрібно  реагувати на нацистські вислови щодо галичан у публіцистиці (а це дві великих різниці!!!) Дмитра Табачника (державного чиновника!!!) Так, реакція влади  на художній твір доволі спірна, бо щодо публіцистики повинна  бути  якраз пряма дія. Ще й з висловленням політичної позиції влади. Якщо казати більш побутово - плювок в бік нацменшин влада перехопила, в бік же українців - сама доплюнула!  

«Чорний ворон. Залишенець» у інтернет-магазині «Читайка»