Книжки із розкішними барвистими ілюстраціями супроводжують мене з дитинства. Не віддаю їх нікому. Буває, натраплю вдома на якусь книжку, яку читала ще малою, і виникає так багато спогадів, пов’язаних і з книжкою, і з текстами, і з власним фантазуванням, і з мандрівками центром Львова, який тоді був мені більше казковим, аніж реальним містом… адже я тут народилась і перших 13 років свого життя прожила у центрі.

Книжки із розкішними барвистими ілюстраціями супроводжують мене з дитинства. Не віддаю їх нікому. Буває, натраплю вдома на якусь книжку, яку читала ще малою, і виникає так багато спогадів, пов’язаних і з книжкою, і з текстами, і з власним фантазуванням, і з мандрівками центром Львова, який тоді був мені більше казковим, аніж реальним містом… адже я тут народилась і перших 13 років свого життя прожила у центрі.

Хтозна – можливо, саме завдяки цим книжкам я і сама тепер пишу та неприховано захоплююсь чудовими ілюстраціями. А хто їх створив? Соромно – донедавна не змогла б назвати і п’яти сучасних українських ілюстраторів. А їх же так багато, талановитих, працьовитих і неповторних. Про них не так часто пишуть і ще більше не говорять. А вони ж працюють, живуть і творять поруч із нами.

І от – аби хоч якось дослідити цю тему, я вирушила на їхні пошуки – пішки і возом, інтернетом і стежками, які протоптали друзі. Тих, кого знайшла особисто, розпитала про життя і творчість, із багатьма заприятелювала, а про інших знайшла інформацію у світовій павутині.

Знаю, що десь зовсім поруч є інші талановиті ілюстратори, але поки що я з ними не знайома. Та прийде час, і вони також стануть моїми приятелями. Якщо не реальними, то бодай віртуальними. І я вам про них розкажу.

Оксана Кришталева, керівник літературно-журналістської студії «На горищі».

Олеся Магеровська, ілюстратор дитячих періодичних видань, книг. Малює для журналів «Ангелятко», «Мамине Сонечко», «Зернятко», «Маленька Фея». Ілюструє книги для видавництв «Видавництво Старого Лева», «Свічадо». Попри малювання найбільше любить подорожі.

– Якими були Ваші перші ілюстрації? Хто їх замовив? Як їх сприйняли?

– Найперша серйозна і тепер найпопулярніша в теренах інтернету ілюстрація була поштівка «Колядники». Зараз вона вже майже «народна»:). Далі були малюнки для «Ангелятка». Ще такі несміливі перші кроки :). З цим журналом, мабуть, я і почала рости в напрямку професійного ілюстрування.

– Які ілюстрації у Вас переважають – до дитячих чи дорослих текстів і чому? Які тексти цікавіше і приємніше ілюструвати чи це не має значення?

– Ілюструю виключно дитячі тексти. Визначилась для себе методом спроб – подобається, легко фантазується, завжди додаю якийсь гумор і просто підіймає настрій створювати різних персонажів. За натхненням – у дитячі враження, спогади, спостереження. Моментів вистачає:).

– Які тексти Ви б відмовились ілюструвати і з яких причин?

– Текст не зможу ілюструвати, якщо він мені не подобається. Просто не вдасться створити щось гарне і емоційне, якщо того не відчути. Або, якщо текст суперечитиме внутрішнім переконанням. Проте, наразі поганих текстів від хороших видавництв мені не траплялось:).

– Про оригінали і копії – чи повинні оригінали ілюстрацій залишатись у художника, навіть якщо вони виконані для конкретного замовника і конкретних текстів? І чому?

– Мені наразі важко сказати, оскільки мої ілюстрації цифрові, і таке поняття як оригінал тут відсутнє. Щодо прав на ілюстрації – згідно договору з видавництвом.

– Чи легко (цікаво, почесно, корисно і приємно) бути успішним ілюстратором в Україні? Як саме?

– Якщо стану справді відомим та успішним ілюстратором – буду знати. Наразі, не вдається займатись виключно ілюструванням, доводиться поєднувати дві професії. Проте, коли привозять з друкарні свіжовидану книгу, яка ще пахне фарбою, підсумок довгої праці – це щастя.