Таку заяву оприлюднили на сайті Форуму видавців у Львові. Захід відбудеться 11–14 вересня.

— На Форумі не буде бойкоту і навіть пікетування російських книжок, обливання їх червоною фарбою, спалювання, бійок та інших провокацій. Так, не буде й видавництв з Росії. Це була найдешевша ціна за перші два пункти, — пояснює своє рішення президент Форуму видавців Олександра Коваль, 56 років.

Дмитро Капранов, 47 років, видавець:

— Усі російські видавництва несуть відповідальність за інформаційний "бєспрєдєл" проти нас. Брехунам не подають руки навіть у мирний час. Хотілося б запросити на Форум тих російських видавців, які публічно підтримали Україну. Але ми їх там не побачимо, бо таких немає. А значить, продукція їхня заражена. Треба вводити ліцензування російських книжок і дивитися, що вони сюди везуть. У час війни купити навіть хорошу російську книжку — гріх. У мирний час — ні. Уявіть, ми на вулиці бачимо, як двоє гопників ґвалтують жінку. І кажемо: ґвалтують — це погано, але ж хлопці такі красиві. Люди досі не розуміють, що йде війна. Відшумить парад перемоги українських військ у Москві, тоді можна буде їхні книжки читати.

Юрій Володарський, 49 років, літературний критик:

— Мені категорично не подобається, що книгу прирівнюють до консервів та інших продуктів. Українські видавництва не можуть запропонувати російськомовному читачеві в Україні асортимент книжок. Знаю багатьох львів´ян, які чекають Форуму, щоб придбати там твори світової літератури, перекладені російською. Така акція б´є по єднанню російськомовних і україномовних громадян. Те, чого такою працею досягли на Майдані, — під загрозою. Копійки, які російські видавництва приносять у бюджет своєї країни, — ніщо порівняно з репутацією Львівського Форуму. Вже багато російських літераторів негативно розцінили цю акцію. Поет Олексій Цвєтков сказав, якби його зараз запросили на Форум, де він не раз бував, — відмовився б. Російські письменники, які підтримують Україну, відчули себе обдуреними. Звісно, небажано було б бачити на заході серію антиукраїнських фантастичних романів. Але треба відрізняти зерно від полови.

Степан Процюк, 50 років, письменник:

— У країні іде війна. Зараз не час для беззубості і християнської любові до воріженьків. Росія демонструє свою людиноненависницьку суть. Є й інша Росія — прекрасні митці, розумні люди. Я би з радістю купив книжку Новодворської. Ще буде час. Дорікати сьогодні українським видавництвам, що не мають такого асортименту, як російські, — це диверсія. Хай наші прочитають те, що українською видано. Російські фантасти з 2006 року пишуть книжки про війну з Україною. А слово — річ містична, воно притягує. Тому відмова від їхніх книжок — це звичайна гігієна. Треба тільки пильнувати, щоб із водою не вихлюпнути дитини.