Електронна бібліотека/Поезія
- Після снігуОксана Куценко
- Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
- Буде час, коли ти...Сергій Жадан
- Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
- І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
- отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
- посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
- з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
- Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
- Вечірня школаДмитро Лазуткін
- Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
- Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
- Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
- Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
- Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
- Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
- Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
- Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
- Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
- Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
- Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
- Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
- Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
- Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
- Втрати...Сергій Кривцов
- В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
- Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
- Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
- Хто б міг подумати...Максим Кривцов
- Я поверну собі своє життя обіцяю...Максим Кривцов
- Моя голова котиться від посадки до посадки...Максим Кривцов
- Хочу розповісти вам історію про велетенського кота...Максим Кривцов
- Та, що зігріє тебе серед ночіСергій Жадан
Йду собі, і втома
ламає крок,
Йду собі, і крук
в піднебессі
пильний -
наче хрест на сонці,
раптом
дзвінок,
з-під землі
дзвонить
могильний
телефон. Він деренчить,
а ти мовчиш,
напевне,
навпаки,
має бути,
тільки серце стукає: коли ж, коли ж
я позбавлюсь
нарешті
цієї отрути,
і мені буде байдуже
взагалі,
чи чекає на мене ота розмова,
що за трелі лунають
з-під землі
так водночас гучно і загадково.
Як тобі жити
у світі ідей,
що грають
з тебе
короля?
Як тобі бути видінням? -
з тілом,
яке перетравить земля
серед коріння?
Чи засинають вночі ліхтарі,
і бомжі відважні,
для світла
занадто
культурні,
бачать, як танці заводять
на сяйві,
що йде
з-під землі
ельфи місцеві
гламурні,
жирні й поважні?
Йду собі, і втома
ламає
крок,
крук роняє крик
з глибини
небесної.
Чи дізнався ти
правду
про «Бобок» -
те оповідання
Достоєвського?
Чи ведуть розмови
між собою
мерці?
Чи минулим ще
їх душі
блимають?
Чи побачу знову
я очі ці?
Чи вирину,
коли пірну
за перлом
рими я?
Я мерехтіння червоних очей
бачила в темних алеях…
Як тобі жити у світі ідей,
в світлі, що мають ідеї?
Як тобі форми нездійснених мрій?
Як тобі контури мертвих морів? –
те, що зникає при зсуненні вій
в мить, коли погляд непевно тремтів?
В час, коли день притомився й зачах,
наче статисти на сцені,
ходять чаклунки у чорних плащах
серед гранітних долменів.
Погляди їх – як у хижих вовків,
руки – неначе гачки.
їм підкоряється воїнство слів,
їм підкоряються хвилі ріки.
Кажуть вони: ми самотні тепер,
наш володар
пішов
у мандрівку,
серце тепер – як оголений нерв,
цвинтар -
наша
домівка.
У обіймах могутньої туги своєї
прокидаємось і засинаємо,
і з надією в очі самотніх дітей
зазираємо.
Йду собі
і кряче у небі
крук,
у його крилі діра -
як зірка,
з-під землі лунає той самий звук:
то твоя мобілка.
Чую я цей звук
і тієї ж миті
все моє єство
наказує
жити,
а тебе не чути,
наче ти шепочеш:
так і має бути…
Кожен із нас би злякався і зблід,
побачивши будні загробні,
наче усі, хто іде на той світ –
люди паскудні і злобні.
Наче самім не лежати в землі
нам під важкою плитою,
наче нам боги безсмертя дали,
деяким – разом з красою.
Так що існує багато припон,
щоб не було спілкування
мертвих з живими; візьму телефон –
буде розмова остання.
І не діждусь вирішальних я слів,
поки затримую плату.
В маковім полі нанюхаюсь снів
з милим твоїм ароматом…
Останні події
- 20.03.2024|14:23У київському просторі PEN Ukraine відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук
- 20.03.2024|14:02В Україні видадуть продовження серії «Червоний Арлекін» італійського письменника Роберто Річчі
- 20.03.2024|14:00У «Видавництві 21» готують до друку перше в Україні гумористичне фентезі про ІТ
- 15.03.2024|16:37У Києві презентували епічне фентезі «Кий і морозна орда»
- 14.03.2024|11:27Книга Сергія Руденка "Бій за Київ" у фінському перекладі увійшла до короткого списку премії Drahomán Prize 2023 року
- 09.03.2024|14:20Оголошено імена лауреатів Шевченківської премії-2024
- 06.03.2024|18:34Оголошено претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році
- 05.03.2024|11:11У Львові презентують книжку Олени Чернінької, присвячену зниклому безвісти синові
- 05.03.2024|11:09«Сапієнси»: потаємна історія наукової фантастики. Лекція Володимира Аренєва
- 01.03.2024|13:50«Маріупольську драму» покажуть в Ужгороді та Києві