Електронна бібліотека/Поезія

Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
Втрати...Сергій Кривцов
В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
Хто б міг подумати...Максим Кривцов
Я поверну собі своє життя обіцяю...Максим Кривцов
Моя голова котиться від посадки до посадки...Максим Кривцов
Хочу розповісти вам історію про велетенського кота...Максим Кривцов
Та, що зігріє тебе серед ночіСергій Жадан
Завантажити

Йду собі, і втома

ламає крок,

Йду собі, і крук

в піднебессі

пильний -

наче хрест на сонці,

раптом

дзвінок,

з-під землі

дзвонить

могильний

телефон. Він деренчить,

а ти мовчиш,

напевне,

навпаки,

має бути,

тільки серце стукає: коли ж, коли ж

я позбавлюсь

нарешті

цієї отрути,

і мені буде байдуже

взагалі,

чи чекає на мене ота розмова,

що за трелі лунають

з-під землі

так водночас гучно і загадково.

 

 

Як тобі жити

у світі ідей,

що грають

з тебе

короля?

Як тобі бути видінням? -

з тілом,

яке перетравить земля

серед коріння?

Чи засинають вночі ліхтарі,

і бомжі відважні,

для світла

занадто

культурні,

бачать, як танці заводять

на сяйві,

що йде

з-під землі

ельфи місцеві

 гламурні,

жирні й поважні?

 

Йду собі, і втома

            ламає

крок,

крук роняє крик

з глибини

небесної.

Чи дізнався ти

правду

про «Бобок» -

те оповідання

Достоєвського?

Чи ведуть розмови

між собою

мерці?

Чи минулим ще

їх душі

блимають?

Чи побачу знову

я очі ці?

Чи вирину,

            коли пірну

за перлом

рими я?

 

 

Я мерехтіння червоних очей

бачила в темних алеях…

Як тобі жити у світі ідей,

в світлі, що мають ідеї?

Як тобі форми нездійснених мрій?

Як тобі контури мертвих морів? –

те, що зникає при зсуненні вій

в мить, коли погляд непевно тремтів?

В час, коли день притомився й зачах,

наче статисти на сцені,

ходять чаклунки у чорних плащах

серед гранітних долменів.

Погляди їх – як у хижих вовків,

руки – неначе гачки.

їм підкоряється воїнство слів,

їм підкоряються хвилі ріки.

Кажуть вони: ми самотні тепер,

наш володар

                        пішов

у мандрівку,

серце тепер – як оголений нерв,

цвинтар -

                        наша

домівка.

У обіймах могутньої туги своєї

прокидаємось і засинаємо,

і з надією в очі самотніх дітей

зазираємо.

 

 

Йду собі

і кряче у небі

крук,

у його крилі діра -

як зірка,

з-під землі лунає той самий звук:

то твоя мобілка.

Чую я цей звук

і тієї ж миті

все моє єство

наказує

жити,

а тебе не чути,

наче ти шепочеш:

так і має бути…

 

Кожен із нас би злякався і зблід,

побачивши будні загробні,

наче усі, хто іде на той світ –

люди паскудні і злобні.

Наче самім не лежати в землі

нам під важкою плитою,

наче нам боги безсмертя дали,

деяким – разом з красою.

Так що існує багато припон,

щоб не було спілкування

мертвих з живими; візьму телефон –

буде розмова остання.

І не діждусь вирішальних я слів,

поки затримую плату.

В маковім полі нанюхаюсь снів

з милим твоїм ароматом…

Останні події

20.03.2024|14:23
У київському просторі PEN Ukraine відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук
20.03.2024|14:02
В Україні видадуть продовження серії «Червоний Арлекін» італійського письменника Роберто Річчі
20.03.2024|14:00
У «Видавництві 21» готують до друку перше в Україні гумористичне фентезі про ІТ
15.03.2024|16:37
У Києві презентували епічне фентезі «Кий і морозна орда»
14.03.2024|11:27
Книга Сергія Руденка "Бій за Київ" у фінському перекладі увійшла до короткого списку премії Drahomán Prize 2023 року
09.03.2024|14:20
Оголошено імена лауреатів Шевченківської премії-2024
06.03.2024|18:34
Оголошено претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році
05.03.2024|11:11
У Львові презентують книжку Олени Чернінької, присвячену зниклому безвісти синові
05.03.2024|11:09
«Сапієнси»: потаємна історія наукової фантастики. Лекція Володимира Аренєва
01.03.2024|13:50
«Маріупольську драму» покажуть в Ужгороді та Києві


Партнери