Електронна бібліотека/Поезія

"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
Втрати...Сергій Кривцов
В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
Хто б міг подумати...Максим Кривцов
Завантажити

Я - не "свідок Єгови", як Джексон Майкль.
І ніколи я не кричав: "Хітлєр – хайль!"
І якщо і співав я як нахтігаль,
То лише для вкраїнських галь.

І лише про кохання пісня - кліп.
І любов до усякого мій щоденний хліб.
Не проститься ніколи заняття чи префікс "віп"
І впольований ближнім, розчавлений джипом.

І хітом може бути лише сльоза.
Захистить від дощу і образи коханих - лише вокзал.
І лиш того є правильним вибір, хто "за"
Голосує Ісуса.

І лиш той правдивий є козак,
Про походження своє хто дума, що щось не так
І у кого у крові тече нога, що лежить на леваді -
Прадідова, відрубана Махном у Єлисаветграді.

Або: пращуру кого Врангель в чоло
Револьверним дулом б`є ніби птиці крилом,
Хто залюблений в синє, без жовтого хто мертв`як.
Хто, скажіте, останній? Я - так!

А відтак я - син прадідів.
Я - полів син, ланів я прекрасний онук -
І людині не ворог, і світу не друг,
І не хочу із вами іти я у морок.

Я - з сторіччями зріс, і - якими були -
Пам`ятаю.Хоч люди забули, вони ожили -
Пломеніє, водою живою струменіє у досі минуле.
І - не тільки у скулах воно, і не - виключно кадр.

Воно вийде, воно вже виходить із надр
Й мов намулом
На майбутнє ляга. І не стерти, не випрати буле.

З ним і жити не можна й не жити ніззя.
Воно - правда, хоч скільки його не ховай, стезя.
Щоби серце було твоє чуле

Не до того лише, чим живеш ти тепер.
Бо не знаєш: живеш, чи, рухливий, дочасно помер,
Все минуле - це ти і, частково, етер.
І тобі так потрібно іще раз - востаннє - побачить бувальщини буле.



Партнери