Електронна бібліотека/Поезія

Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
Втрати...Сергій Кривцов
В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
Хто б міг подумати...Максим Кривцов
Я поверну собі своє життя обіцяю...Максим Кривцов
Моя голова котиться від посадки до посадки...Максим Кривцов
Хочу розповісти вам історію про велетенського кота...Максим Кривцов
Та, що зігріє тебе серед ночіСергій Жадан
Завантажити

Так раптово відцвіла любов…

По стежках розвіяло обійми.
Тінь тепла не втримали, або
Йшли удвох не в благодать, а в бій ми.
 
Так неждано вицвів білий світ,
Вилиняв, втомився, не набувся.
Ніч на роздоріжжі вже стоїть
На одній нозі, неначе бусол.
 
Вже із неба висне листопад,
Хоч цвіте і алича, і вишня.
Лиш весна прокинулася та
Вже на видноколо дальнє вийшла…
 
А дорога котиться з гори,
А туман ховає бездоріжжя…
Щастя було поруч – на, бери,
Ось воно і дражниться, і ніжить.
 
Та підніжки ставить ніч, що он
Причаїлась… Розсипає роси.
Не життя, а вічний полігон,
Що вбивати учить нас і просить.
 
Ми всесильні… Думаємо, що
Все піл силу. Але все минає…
Бог дарує череду прощань
Із коханням, із цвітінням, з раєм.



Партнери