Електронна бібліотека/Проза

напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
Сонячний хлопчикВіктор Палинський
де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
Любити словомЮрій Гундарєв
КульбабкаЮрій Гундарєв
Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
Закрите небоЮрій Гундарєв
БезжальноЮрій Гундарєв
Людському наступному світу...Микола Істин
СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
Завантажити

очень хорошо, что приближается острый момент: возможно, все сложится так, что наконец-то будут поставлены все точки над «i». Он настраивал себя на драку целый день, уговаривал, что все, мол, будет нормально — ну, в крайнем случае, опять расколотят харю. Он ругал себя последними словами, обзывая чмырем и трусом, потом вспоминал одну за другой физиономии всех этих козлов, которые его доставали, и к вечеру совершенно озверел. Пора было заступать в наряд.
После развода на плацу кухонный наряд вернулся в роту, и солдаты стали переодеваться в грязную, засаленную кухонную «чернуху». Миша тоже переоделся было, но потом обратил внимание,. что ни один из бурых, поставленных в этот наряд, не переодет. Все они остались в своих ушитых, глаженых щегольских формах. «А ведь сопрут форму, пока буду в наряде», — убежденно подумал Миша. И принялся переодеваться обратно. Но его повседневная форма — как и форма любого другого солобона — настолько плохо выглядела, что до построения никто не обратил внимания, что он не в подменке. Старослужащие привычно пинали духов сапогами в лодыжки, духи суетливо строились, один из взводных, назначенный дежурным по столовой, лениво матерился. Мише тоже несколько раз зарядили по ногам, он резко оборачивался, но за отмороженными коричневыми рожами так и не разглядел, кто это сделал.
— Почему не переодет, урод? — прошипел один из сержантов.
Миша молчал. Сержант начал было протискиваться к нему, но тут колонна двинулась с места, и сержант, матернувшись, исчез в своей шеренге.
Наряд сменялся после ужина. Миша с содроганием осмотрел грязные цеха, заваленные парашей столы и горы немытой посуды. Работы здесь было, как ему показалось, по меньшей мере на неделю. Наряд тут же разделился: два десятка мазуты растасовались по залу и цехам, а десяток бурых уселся за столы и вовсю задымил папиросами.
— Че стал?! — рявкнул с другого конца зала старший наряда старшой Джумаев. — Ти по списка в дискотека!
Дискотекой называлась посудомойка. Миша пошел туда и обнаружил там четверых чертей, грязных и мокрых, от которых пахло, как от ассенизаторов. Было страшно жарко. Ручейки грязной воды стекали по стенам и лицам работающих. По сваленным в огромные баки грудам мисок и кружек слонялись жирные непромокаемые тараканы, авиационное прикрытие осуществляли барражирующие над всей этой роскошью водостойкие мухи. Посудомойщики все больше добавляли пару. Помещение медленно заволакивало липким белесым туманом.
— Эй, Коханович! — глухо донеслось из-за одного из баков. Миша с трудом разглядел за клубами пара грязную и потную рожу Портнягина. — Чего не работаешь?
Мише показалось оскорбительным, что какой-то угнетенный чернушник обращается к нему как к равному: он не считал себя ровней им. Как, спрашивал он себя, разве они не замечают, как я дрался против бурых? Разве им не видно, что я не подчинился и готов драться дальше? По-видимому, солобоны не замечали этого. А, впрочем, что они, собственно, могли заметить? Что Миша иногда морозил какую-нибудь глупость и потом с хряском получал по морде?
— Не хочу, — наконец сказал он холодно.
— Как не хочешь? — Портнягин, казалось, был изумлен. — Работы же много, зашьемся!
Миша промолчал.
— Ну, ты чего? — снова крикнул Портнягин. Другие посудомойщики тоже подняли головы от своих баков. — Ты же нас лажаешь! Нам же и твою работу делать придется!
Миша медленно подошел к нему: почему-то не хотелось, чтобы разговор слышали другие.
— А те, кто сидит в зале в нулевой форме? Их норму ты не выполняешь?
Портнягин распрямился, держа в мокрых руках недомытую миску и тряпку.
— Че, крутым дедом заделался, парень? — пренебрежительно спросил он.
Мишу передернуло. Не задумываясь, он зарядил Портнягину в челюсть. Тот, выронив миску, въехал в поднимающийся из бака штабель грязной посуды. Миша молниеносно оглянулся. Все, постреляв глазами, опять опустили их в баки и продолжали работать. Портнягин снова выпрямился, но, кажется, настроен был уже более сдержанно.
— Работай себе и поменьше шизди тут, урод, — холодно сказал Миша.
Он гордился собой. Портнягин пробормотал какую-то гадость себе под нос — так вяло и неагрессивно, что Миша даже не повернул головы, — и снова взялся за грязные миски. Миша уселся на край соседнего бака. «Портнягин прав, — думал он, — я просто тупой солобон с очень большими претензиями. Я один из них, — он подумал о мазуте, — и ничем круче их еще не стал». Он даже покачал головой, настолько эта мысль была ему неприятна. «А что, — думал он, — я ведь здесь сижу с таким бурым видом и не выхожу наружу, потому что боюсь, что на меня — на духа, слоняющегося без работы, — кто-то наедет». Добро! Он встал. «Ты, кажется, никого не боишься, дружок? Тогда для начала прогуляйся в варочный цех». Никто не смотрел в его сторону. Миша медленно прошел между баками и вышел из дискотеки. Налево были мясной и рыбный цеха, прямо — овощной, а направо — варочный. Миша медленно зашел туда, сделал два шага и остановился, осклизаясь на грязном, жирном полу. Здесь было еще жарче, но яркий свет

Останні події

13.03.2025|13:31
У Vivat вийшла книжка про кримських журналістів-політвʼязнів
13.03.2025|13:27
Оголошено короткий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize 2024 року
11.03.2025|11:35
Любов, яка лікує: «Віктор і Філомена» — дитяча книга про інклюзію, прийняття та підтримку
11.03.2025|11:19
Захоплива історія австрійського лижника: «Виходячи за межі» у кіно з 13 березня
11.03.2025|11:02
“Основи” видають ілюстрованого “Доктора Серафікуса” В. Домонтовича з передмовою Соломії Павличко
10.03.2025|16:33
Стартував прийом заявок на фестиваль для молодих авторів “Прописи”
07.03.2025|16:12
Життєпис Якова Оренштайна у серії «Постаті культури»
05.03.2025|09:51
Міжнародна премія Івана Франка оголосила довгий список претендентів
02.03.2025|11:31
Я стану перед Богом в безмежній самоті…
01.03.2025|11:48
У Харкові пошкоджено місцеву друкарню «Тріада-Пак» і дві книгарні мережі «КнигоЛенд»


Партнери