Електронна бібліотека/Проза

СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
Сонячний хлопчикВіктор Палинський
де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
Любити словомЮрій Гундарєв
КульбабкаЮрій Гундарєв
Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
Закрите небоЮрій Гундарєв
БезжальноЮрій Гундарєв
Людському наступному світу...Микола Істин
СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
Пізно ввечері, майже поночі...Сергій Жадан
Поетичні новиниМикола Істин
Настя малює не квіткуПавло Кущ
БубликПавло Кущ
Серцем-садом...Микола Істин
коли надто пізно ти знаєш що мало любив...Анатолій Дністровий
LET ME GОOKEAN ELZY
Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
Завантажити
1

— Ви хто такий? — запитав старшина мiлiцiї у голови, що лежала на столi.
— Iнопланетянин, — ввiчливо вiдповiла голова. — Як Ви, може, чули чи бачили по так званому телебаченню, я прибув на Землю мiсяць тому з Сузiр’я Гончих Псiв. З офiцiйним дружнiм вiзитом.
— Не чув. Документи є?
— Вони залишилися в костюмi, — вибачливим тоном вiдповiла голова. — Його ще не доставили.
До кiмнати бочком увiйшла огрядна чергова по станцiї i, боязко поглядаючи на живу голову, простягла старшинi лiву середню кiнцiвку Iнопланетянiна. Тої ж митi голова розвернулася, злетiла i попливла до чергової. Бiдна жiнка зойкнула i сповзла на пiдлогу.
— Громадянине Iнопланетянiн, негайно припинiть хулiганити, — грiзно мовив старшина. — Лягайте на мiсце. Ви й без того накоїли…
— Я тiльки хотiв подивитися, яку частину мого тiла принесли. Раптом там документи? Ви ж просили, — голова знов лягла на стiл i скрушно пересмикнула вусиками. — Що ж стосується так званого хулiганства, то я нiчого такого не робив.
— Як се не робив? — розсердився старшина. Вiн вийшов з-за столу i спробував привести до тями чергову. — Як не робив? При пiдходi поїзда до платформи Ви роздiлили своє тiло на чотирнадцять частин, а потiм кожною окремою частиною проникли у вагони. Люди на ходу рвали стоп-крани i стрибали в тунель! I це — не робив?!
Iнопланетянин здивовано присвиснув у три вуха i раптом почав виголошувати голосом чергової по станцiї: «Громадяни пасажири! В очiкуваннi поїзда рiвномiрно розмiщуйтесь по платформi! Прискорте висадку та посадку, проходьте на всi вiльнi дверi!»
I додав:
— От я i розмiстився рiвномiрно по всiй довжинi платформи i пройшов на всi вiльнi дверi.
Тут чоловiк занiс до кiмнати тулуб з костюмом i документами. Чергова, яка щойно отямилася, знов застогнала та зомлiла…

1


Партнери