Електронна бібліотека/Поезія
- Після снігуОксана Куценко
- Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
- Буде час, коли ти...Сергій Жадан
- Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
- І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
- отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
- посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
- з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
- Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
- Вечірня школаДмитро Лазуткін
- Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
- Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
- Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
- Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
- Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
- Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
- Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
- Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
- Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
- Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
- Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
- Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
- Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
- Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
- Втрати...Сергій Кривцов
- В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
- Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
- Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
- Хто б міг подумати...Максим Кривцов
- Я поверну собі своє життя обіцяю...Максим Кривцов
- Моя голова котиться від посадки до посадки...Максим Кривцов
- Хочу розповісти вам історію про велетенського кота...Максим Кривцов
- Та, що зігріє тебе серед ночіСергій Жадан
*
Чорно-біла, галаслива,
В неї «пісня» скреготлива.
Все блискуче полюбляє,
Нишком в схованку ховає.
Поглядає ізвисока,
Це – ….
(сорока)-білобока.
*
Спить удень, вночі літає,
Величезні очі має.
В нього кругла голова,
Що за птах оце? ….
(Сова)
*
Жаб збирає в лузі нині
Цей великий гарний птах.
Ходить в білій сорочині
І червоних чобітках.
Він до нас летить здалека
Й називається …….
(лелека).
*
Туркоче вже надранок
Крилатий цей артист,
Йому щоб на сніданок
Я зернята приніс.
Родину всю скликає
Той сизий туркотун,
Мов на гітарі грає,
Торкнувшись злегка струн.
(Голуб)
*
Хто це «барабанить», друзі,
По березі чи дубку, –
У червонім капелюсі
Та строкатім піджаку?
Дірочками деревину
Помережить, мов гаптар,
Відшукає всіх личинок
…. (дятел) – лісу санітар.
*
Серед зими, як дивовижні квіти,
На горобині всілися пташки.
Хоч грона ягід щільно снігом вкриті,
Птахи смакують ними залюбки.
Мов полум’я вечірньої зорі,
Червоногруді, пишні …..
(снігурі).
*
Пташка сіра, невеличка –
Вміститься у рукавичку –
Вдень мовчить, вночі співає,
Мов сопілку в горлі має.
Зачаровує людей
Диво-співом ……..
(соловей)
*
Пісенька журлива – фіу-ліу-ліу! –
Сповнена і смутку, й літнього тепла.
З саду над рікою
Флейтою дзвінкою
Нам дарує літо
…… (вивільга) мала.
*
У сосновому ліску
В піжмурки хтось грається –
На високому сучку
Скаже голосно «ку-ку!»,
А сама сховається.
(Зозуля)
*
Зранку під моїм віконцем
Зграйка ця вітає сонце:
Цінь-ці-віть, цінь-пінь-пень! –
Чути пісню цілий день.
Жовто-сині ті сестрички –
Жваві та меткі …….
(синички).
*
Дерг-дерг, дерг-дерг – далеко чути,
Не дасть нікому він заснути.
Так хоче стати-бо артистом,
Та спів його із хриплим свистом…
Хоч сядь отут і гірко плач –
Дарма старається ……(деркач). (рос. коростель)
*
Немов на карнавал зібрався –
В червону маску він убрався,
Присів на гілку, як на дзиглик,
Веселий непосида …… (щиглик).
*
Він будує дім на скелі,
Йому небо – синя стеля.
Хоч навколо й красота,
Таж страшенна висота!
Втім, господар не боїться
З тої скелі покотиться.
Два могутніх є крила
У хазяїна ……
(орла).
*
Швидкі, мов гоночні машини,
На неймовірнім віражі
Полюють на мошву пташини –
Маленькі блискавки- ……..
(стрижі).
*
Пишна пані в сукні сірій
Не збирається у вирій.
В нас зимує і живе,
Мостить тут гніздо своє.
Не тікає із двора
Ще й вітається – кра-кра!
(Ворона)
*
Стою на одній я нозі у воді –
І рибок, і жаб допильную тоді.
Дивлюсь, мов у дзеркало, в плинну ріку
І думку про себе я маю таку:
Найдовші у мене і ноги, і ніс,
Чому ж я і досі не Всесвіту міс?
(Чапля)
*
Щебече без угаву
Дженджуристий співець.
Мовляв, деньок на славу,
Та й я ось молодець.
Розпушить жовте пір’я,
Мов промінці ясні,
І в тихе надвечір’я
Виспівує пісні.
(Канарок)
*
«У-ду-ду, у-ду-ду!» –
Повз криницю я іду.
Відшукаю в бур’янах
На обід собі комах.
Ніс, мов шило, й чуб рудий,
Відгадай – хто я такий?
(Одуд)
*
По чорнющій борозні,
Що зорали навесні,
Чапає поважний пан –
В чорний одягнувсь жупан.
Визирає з борозни
Мудрий ….. (грак) – віщун весни.
*
Цей будиночок із татом
Ми прибили між гілок.
Оселився в нім крилатий
Друг садків – малий ….. (шпачок).
Останні події
- 20.03.2024|14:23У київському просторі PEN Ukraine відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук
- 20.03.2024|14:02В Україні видадуть продовження серії «Червоний Арлекін» італійського письменника Роберто Річчі
- 20.03.2024|14:00У «Видавництві 21» готують до друку перше в Україні гумористичне фентезі про ІТ
- 15.03.2024|16:37У Києві презентували епічне фентезі «Кий і морозна орда»
- 14.03.2024|11:27Книга Сергія Руденка "Бій за Київ" у фінському перекладі увійшла до короткого списку премії Drahomán Prize 2023 року
- 09.03.2024|14:20Оголошено імена лауреатів Шевченківської премії-2024
- 06.03.2024|18:34Оголошено претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році
- 05.03.2024|11:11У Львові презентують книжку Олени Чернінької, присвячену зниклому безвісти синові
- 05.03.2024|11:09«Сапієнси»: потаємна історія наукової фантастики. Лекція Володимира Аренєва
- 01.03.2024|13:50«Маріупольську драму» покажуть в Ужгороді та Києві