Електронна бібліотека/Поезія

Стрибок від осені до весни...Дмитро Лазуткін
Вино осінньої печаліВіктор Вербич
Зміниться все. І навіть незмінність тепла...Сергій Жадан
Таке, ніби – вчора...Микола Гриценко
Таке, немов всечассю свідок...Павло Вольвач
…хай скаже тепер, або замовкнеСергій Жадан
Під соснамиВіктор Палинський
О.Ч.Мар´яна Савка
Вчора почався вересень і вона...Сергій Жадан
боже я все ще дитина...Мар´яна Савка
ВіршіСергій Таран
Ночей серпневих шоколад гарячий...Ігор Павлюк
На цвинтарі (з книги "Ніж"Тіль Ліндеманн
І не розповіли головного...Сергій Жадан
зафарбуємо годинник будем жити так як хочем...Тарас Федюк
Золотий саксофонВіктор Палинський
місяць зливає віск...Галина Крук
Шмарката баба (новела)Іван Андрусяк
Літо скрапує з ягід липня...Василь Кузан
Моцарт, господар, іншіБогдан Смоляк
Усміхнися – нас знимкує далека літня гроза...Галина Крук
Хочеш дочекаємося закінчення літа...Оксана Розумна
Радість — це те, що дається з боєм...Сергій Жадан
Вагітна жінка, схожа на книгу з продовженням...Сергій Жадан
Це вона… (новела)Віктор Палинський
Перекажеш іншим своїми словами...Сергій Жадан
не кажи що Бога немає що його ніколи не існувало...Богдана Матіяш
Візії та рефлексії (новелета)Віктор Палинський
БрехтСергій Жадан
Ефект колібрі (новела)Віктор Палинський
СакартвелоВіктор Вербич
Таємниці незрячих миттєвостейВіктор Палинський
Кримський цугцвангЄвген Баль
Завантажити

Вагітна жінка, схожа на книгу з продовженням.
Сонце над містом пишається власним походженням.
Пишається тим, що воно зі Сходу.
На Сході більше, аніж будь де, цінується вірність.
Бог існує. Щонайменше існує його ймовірність.
Щонайменше існує його любов до цього народу.
Нам добре думати про нього, що він існує.
Місто цими днями, ніби заснуле.
Місто нині схоже на любовну записку.
Мовби в когось залюблене, наче від когось залежне.
Сприймає нас усіх, як належне.
Забагато гамору, забагато блиску.
Тінь моя стоїть при мені, мов сторож.
Я люблю, коли ти прокидаєшся і говориш,
і коли голосом окреслюєш тишу.
Тиша свідчить про те, що мова має кордони,
що нами керують нами вигадані заборони,
що ти чекатимеш, навіть коли я тебе залишу.
Тому що ми всі живемо в цьому кварталі,
тому що надвечір’я влітку такі тривалі,
тому що такі тривалі розмови про зиму -
час не викликає страху, але викликає втому,
і лише печально від того, що все наперед відомо,
і лише тривожно входити в тінь незриму.
А за стінами кварталу все завмерло.
І виноград при стіні росте химерно,
і камінь біліє в сонячному промінні,
і ніхто не забере в нас прозорість абетки,
і діти зі спеки входять до церкви, немов адепти,
і ми залишимось назавжди тінями на камінні.
І хай буде вічним цей гамір у середмісті.
Сонце осідає в темному листі,
і такою повчальною є пташина гідність.
І нам немає куди іти. Нам добре там, де ми народились.
І жінкам так пасує легкість і зрілість.
Перегорає трава. Перетікає вагітність.

Партнери