
Електронна бібліотека/Поезія
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
І не розповіли головного.
Не попередили, що смерть обмежується тією
мовчанкою, яка її супроводжує,
смерть не виходить поза крейдяне коло,
накреслене на підлозі в помешканні,
з якого винесли меблі,
щоби налякана душа не билась об них,
мов пес, якого зачинили на кухні.
Не пояснили, що смерть локальна, що вона
не виходить поза межі лікарняного подвір’я,
що вона мало кому цікава поза ходою
траурної процесії.
Не попередили про цей принцип радіохвилі,
передавання смутку тим, хто ловить
сигнал відчаю, кому відлунює цей
розпад мови, механіка затихання.
І ти не розумієш, де ж воно – це поєднання всіх живих
смертю одного з нас, ця солідарність тих,
хто лишається, цей прощальний спів,
що вростає в пам’ять?
І здогадуєшся, що письмо смерті передбачає
відсутність переходу. Немає жодного поділу,
жодного світла з того боку стіни.
Життя заповнює собою все.
Передусім – наш страх перед смертю.
Передусім – нашу залежність від досвіду.
Ти весь лишаєшся тут, ти розчинений у цьому потоці,
ти вкорінюєшся в паузах між співом, западаєш
у музику темряви, тиснешся в чорні літери віршів.
Все лишається тут.
Все знаходиться поміж нас.
Темрява легко відчитується.
Всьому є своє слово.
Останні події
- 09.10.2025|19:19Ласло Краснагоркаї — Нобелівський лауреат із літератури 2025 року
- 07.10.2025|17:37“Тисяча осяйних сонць”: бестселер про долі жінок в Афганістані вийшов українською
- 06.10.2025|15:47«Основи» готують до друку три романи Самюеля Бекета до 120-річчя автора
- 06.10.2025|15:34Стартував прийом заявок на Премію Читомо-2025 за видатні досягнення у книговиданні
- 03.10.2025|10:47В Ужгороді вийшла книжка відомого українського поета Олександра Олеся про Карпатську Україну
- 03.10.2025|10:44Кохання, війна і вибір між двома світами: Ірена Карпа представить свій новий роман у Луцьку
- 30.09.2025|19:02Український ПЕН оголосив 20 проєктів-переможців стипендійної програми
- 30.09.2025|18:58Вʼятрович на Форумі видавців презентує новинку «Генерал Кук. Біографія покоління УПА»
- 29.09.2025|09:04Я матір попросив: – ось тут мене вроди!
- 29.09.2025|09:01Що читають українські діти: ТОПи видавництва «Ранок» на «Книжковій країні»