Електронна бібліотека/Поезія

"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
Втрати...Сергій Кривцов
В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
Хто б міг подумати...Максим Кривцов
Завантажити

*

Останній політ листка.

Осінь його заколише,

і почнеться відлік вічності.

 

*

Тиша з’являється нізвідки:

кілька дерев, лавка і твої очі.

А за рогом – бензинне пекло.

 

*

Як полічити цілунки? –

Починаю і знову збиваюсь.

За що мені в школі ставили п’ятірки?

 

*

Чому абетка починається з “А”?

Хіба моя не краща:

Л, Ю, Б і знову Л, Ю?..

 

 

*

Вірші спершу пишуть, а потім читають.

А я роблю навпаки:

читаю твій погляд і занотовую рядки.

 

*

Я знаю цей неприступний вигляд –

за міцними мурами

завжди ховається беззахисність.

 

*

Твій голос упізнаю серед тисяч інших.

Твою ходу почую за сто верст. –

Незбагненний резонанс душ…

 

*

Парасолька в мить розкривання –

як пташка, що рветься в небо.

Пригадую наші прогулянки під дощем.

 

*

Починається осінній дощ.

Ходім, кохана, –

наша весна завжди з нами…



Партнери