Електронна бібліотека/Поезія

"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
Втрати...Сергій Кривцов
В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
Хто б міг подумати...Максим Кривцов
Завантажити

усе насправді витікає мов вода

із незамулених кранів нашої свідомості

усе тече як тепла прозора річка

що немає початку і немає свого кінця

і ми ходимо берегами ніби колами круговерті

блукаєм по лісі серед таємних пагорбів

тягнемось наче сосни до високого неба

усе насправді тиха трава що пасеться

під нашими пальцями

ти також трава що виростає на курганах

і в’ється кучерявими пасмами до пісків сивого моря

я також пісок що сиплеться крізь твої маленькі долоні

я маленька крапелька що не робить шторму в морі

ми обоє насправді зовсім діти що заблукали

серед безкрайого степу

все тече й не підвладне часові

хоча він мов маленька тінь ще ховається

у підніжжях пірамід наче гір

ми пробуєм плисти у цій каламутній воді

удаємо із себе керманичів великих торгових суден

гордо здіймаючи свої прапори на високих щоглах

хоча насправді пливимо униз течією

що мов тріску несе наші тіла бурхливими гірськими потоками

ми насправді тонкі стебельця у країні незграбних велетнів

прозорі ламкі сніжинки ща падають на гаряче лоно пісків

ми двоє маленьких мушлів змитих у море з гливкого піщаного берега



Партнери