Електронна бібліотека/Поезія

Зі збірки «Вірші про все і ніщо» (2017)Петро Гнида
Уривок із роману «Пісня цапів»Олег Андрішко
ЩоденниковеОлег Янченко
Фіалки від незнайомцяЮлія Єліна
ПровинаЮлія Єліна
У полоні спогадівЮлія Єліна
Випадкова зустрічІван Корсак
Любов ЧугайстраГанна Заворотна
Київ – ЛеополісОлег Янченко
Киця-мандрівниця (цикл лімериків)Іван Лучук
Моя країна нафталінне стерво...Христина Букатчук
Нібелунги (психоделічна поема)Андрій Коваленко
Хора киця (цикл лімериків)Іван Лучук
Чоловік доньки знахаркиГанна Заворотна
Донька знахаркиГанна Заворотна
На розстанях долі. Уривок з романуІван Корсак
«Завантажте у серце магічне простеньке слово»Анна Кузенко
Чоловік знахаркиГанна Заворотна
З книги «РОЗМОВИ ПРО ЖИТТЯ І МИСТЕЦТВО»Галина Пагутяк, Олександр Клименко
Душоїди та ванноматиІван Лучук
Літературна УкраїнаДмитро Лазуткін
Любов немов метелик-одноденкаДмитро Лазуткін
Лайнер ЛазуткінДмитро Лазуткін
ФБДмитро Лазуткін
УкрмоваДмитро Лазуткін
Дружина чайного плантатора. Уривок.Діна Джеффріс
ДомовикБогдан Чубко
МонологГанна Заворотна
«Її сукня» (Уривки з роману)Алла Рогашко
На розстанях долі (уривки з роману)Іван Корсак
ГойдалкаОлексій Ганзенко
АлергіяОлексій Ганзенко
Доля знахаркиГанна Заворотна
Завантажити

усе насправді витікає мов вода

із незамулених кранів нашої свідомості

усе тече як тепла прозора річка

що немає початку і немає свого кінця

і ми ходимо берегами ніби колами круговерті

блукаєм по лісі серед таємних пагорбів

тягнемось наче сосни до високого неба

усе насправді тиха трава що пасеться

під нашими пальцями

ти також трава що виростає на курганах

і в’ється кучерявими пасмами до пісків сивого моря

я також пісок що сиплеться крізь твої маленькі долоні

я маленька крапелька що не робить шторму в морі

ми обоє насправді зовсім діти що заблукали

серед безкрайого степу

все тече й не підвладне часові

хоча він мов маленька тінь ще ховається

у підніжжях пірамід наче гір

ми пробуєм плисти у цій каламутній воді

удаємо із себе керманичів великих торгових суден

гордо здіймаючи свої прапори на високих щоглах

хоча насправді пливимо униз течією

що мов тріску несе наші тіла бурхливими гірськими потоками

ми насправді тонкі стебельця у країні незграбних велетнів

прозорі ламкі сніжинки ща падають на гаряче лоно пісків

ми двоє маленьких мушлів змитих у море з гливкого піщаного берега



Партнери