Завантажити

Темніє, в подвір’ї підлітки

тримаються за руки, міцно і сторожко,

ніби земля вже колись дихнула під ними, й тепер

може дихнути знов.

У них добре наоливлені м’язи,

розігріті зіниці. Їхня шкіра горить крізь одяг, вогонь

хитає шматок цегляної стіни,

тіні високих дерев. Їхня легенда. Світіння

дзеркальця, в якому пробігає втікач, нібито Йона.

Неправда.

Вгорі, кількома поверхами вище, на хребті

неприбраної постелі – я бачу –

його тіло лежить, мовчазне

і пусте, ніби мішковий прапор.

читати