Завантажити

Привіт усім учням, доброго дня, шановні вчителі, здрастуйте, дорога наша Надія Миколаївна! Якшо ви мене чуєте, конєшно…
В ефірі першоквітневий випуск нашої радіогазети "34-та на дроті", при мікрофоні учень дев'ятого-А класу Василь Коропець, він же – діджей Копець. Хеллоу еврібаді!
Ви, мабуть, чекаєте, що сьогоднішній випуск буде присвячений первоапрельським розіграшам і жартам, а простіше кажучи – сміхуйочкам (соррі, шановні вчителі і дорога наша Надія Миколаївно)? А хєра! Ой, соррі, дзуськи, як каже наша улюблена Леся Тарасівна.
Ой, хтось стукає в радіорубку, але всьо чотко, я закрився зсередини і присунув стіл, так шо ша!
Так от, дорогенькі мої пацики і тьолочки, сьогодні у випуску сміхуйочків не ждіть. Сьогоднішню програму, яку вчора так старанно вичитувала Леся Тарасівна, я читать не буду, бо як чесний журналіст, вважаю за потрібне сказати сьогодні про друге. Я тіпа задєлався шерлокхолмсом і провів своє журналістське розслідування, про яке вам щас і розкажу.
Як ви всі знаєте, а хто не знає, той лошара, - та не стукайте ви так у двері, працювать мішаєте! – так от, у Яни Ярошенко з дев'ятого-Б позавчора спи… спіонерили перезувачку. І позавчора ж на неї наїхала наша дорога Надія Миколаївна за те, що Яна запіздала на перший урок. На перший погляд, ці дві шняги не пов'язані між собою, але, повірте мені, це тільки на перший погляд.
Я записав інтерв'ю з фігурантами цього темного дєльца, і зараз слово надається Яні Ярошенко, включаю диктофонну запісь:
"А-а-ааа, Ва..А-а-а-ася! давай бігом, а то на урок опоз…" –
ой, соррі, це не той фрагмент!
Ага, ось той шо нада. Свідчить Яна Ярошенко:
"Я проснулася о сьомій годині, зробила зарядку, умилася, поснідала і вирушила у школу. Але по дорозі на мене напали якісь бомжі, вони хотіли мене згвалтувати, і я довго вела з ними переговори. Через це я і запізнилася на перший урок".
Ви самі бачите, точніше, чуєте, чому Яна запіздала на урок. У нас нема підстав сумніватися в правдивості її слів. І самі бомжі чістосердечно призналися у содєяному:
"Та піі… я хотєл ету дєвочку пііі…"
Та чого ви так стукаєте, я ж запікав матюки!
Ну от, ви самі бачите, точніше, чуєте, шо бомжі попалися злі і невоспітані. Але Яна ж у нас умнічка, вона змогла відстояти свою честь і гідність, як нас вчить наша дорога Надія Миколаївна. І от втомлена переговорами, але з незаплямованою, як у Юлі Тимошенко, честю Яна прийшла у школу. І тут її заловила наша дорога Надія Миколаївна. І шо ви думаєте, замість того, шоб привітатися і спитати про самопочуття, вона сказала буквально таке, цитую свідчення Яни Ярошенко: "Ти на часи вобще дивишся, чи тобі повилазило? Вже пів першого уроку пройшло, де ти шлялася?! А намазюкалася, як шлюха!"
…та вибивайте скіки влізе, вам же самим і ставить ці двері!
Ну, не будем обращать вніманіє на всяких му… несознатєльних людей, собаки гавкають, а караван іде.
Так от, після такого нехарошого вступлєнія наша дорога Надія Миколаївна перевела стрєлки на нові Янині сапоги. Спитала, де вона їх купляла, скільки вони стоять, яка висота каблука. І ще чось спитала, який у Яни розмір ноги. Яна з усмішкою відповіла, шо це нові чоботи, зацініть, такий модний зараз рижий цвєт, шо куплені вони на розпродажі осінньо-зимової колекції в Інтертопі на 95-му за півтори тисячі, каблук 12 сантиметрів, а розмір ноги – вніманіє! – тридцять восьмИй!
Вам не здається підозрілим оце питання про розмір ноги? І мені здалося. Тому я вчора підійшов до нашої дорогої Надії Миколаївни і спитав, який у неї размєр ноги. І шо ви думаєте, вона сказала? Слухайте самі:
"Тридцять восьмий, а шо такоє?"
Думаю, ми всі прекрасно понімаєм, шо такоє. А шоб понять, куди ділися сапоги Яни Ярошенко, які вона перезула і залишила в роздівалці, треба прямо зараз глянуть у вікно, яке виходить на центральний вхід. І хто туди дивиться, той бачить нашу дорогу Надію Миколаївну, яка оце тіки іде в школу, мєжду прочім, запізнюється. А тепер етеншен, себто, вніманіє, подивіться на її сапоги! Це ті самі чоботи такого модного зараз рижого кольору, розмір тридцять восьмИй, можете перевірити.
Виводи робіть самі, я нікого не звинувачую. Але звертаюся до президента і прем'єр-міністра України: якщо ви мене зараз чуєте, підніміть учителям зарплату, щоб вони могли самі собі куплять чоботи за півтори тисячі і всякі інші потрібні їм гаджети, а не займатися закамуфльованим гопніцтвом і дерибаном бабла, яке батьки здають у фонди школи.
Ну шо, пацики і тьолочки, а також шановні вчителі і дорога наша Надія Миколаївна. В ефірі була радіогазета "34-та на дроті", при мікрофоні був я, Василь Коропець, або ж діджей Копець! Аріведерчі, бейбіз, хай живе правда!

читати