Електронна бібліотека/Проза
- де я тебе розлив...Сергій Осока
- "Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
- Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
- Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
- Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
- Після снігуОксана Куценко
- Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
- Буде час, коли ти...Сергій Жадан
- Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
- І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
- отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
- посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
- з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
- Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
- Вечірня школаДмитро Лазуткін
- Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
- Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
- Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
- Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
- Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
- Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
- Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
- Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
- Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
- Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
- Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
- Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
- Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
- Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
- Втрати...Сергій Кривцов
- В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
- Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
- Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
— Кучеренко, у мене з тобою серце стане!.. Що це таке?!.. Що це ти намалював?!..
— Сніг.
— Який сніг?!.. Який?!.. Ти знущаєшся?!.. Знову знущаєшся?!..
— Це сніг, а на ньому сліди.
— Які ще сліди?!..
— Це сліди зайчика, який тікає від вовка.
— Якого зайчика?.. Якого вовка?.. Діти, хтось бачить тут сліди зайчика або вовка?.. Кучеренко, ніхто тут не бачить слідів ні зайчика, ні вовка, та і взагалі ніяких слідів. От що оце за риски?
— Це берези.
— Кучеренко!!!!! Які берези?!..
— Це берези. Їх присипало снігом. Поміж них зайчик тікає від вовка.
— Ага, берези… Ну добре… Добре. Хай будуть берези. Хай будуть сліди. Зайчик- вовк. Нехай. Але подивися, Кучеренко, всі малюють фарбами, як я сказала. От Зубчик намалювала новорічну ялинку, покажи, Зубчик! Бачиш, яка красива ялинка. Молодець, Зубчик, готуй щоденник для дванадцятки. А от, Кучеренко, от Верещук намалював гараж і машину. Непогано, Верещук. Кучеренко, подивися, навіть Рижков — навіть Рижков! — і то намалював… Що це ти, Рижков, намалював?
— Пістолет.
— Двійка тобі, Рижков. Я ж сказала, намалювати те, як ви провели зимові канікули. При чому тут пістолет?
— Мене брат навчив стріляти з пістолета.
— Ох, Рижков, краще б він навчив тебе ширінку застібати! Ох!.. Так, Кучеренко, я тебе ще раз питаю, чому ти малюєш не фарбами, а фломастерами?
— Тому що я хочу малювати цими фломастерами.
— Так, Кучеренко, завтра прийдеш у школу з мамою! Може, хоч вона мені пояснить, що це за калякі-малякі ти малюєш.
— Це не калякі-малякі, це сніг… і берези… і сліди… зайчик тікає від вовка...
— КУЧЕРЕНКО!!! Який сніг? Де тут сніг?
— Ось.
— Оці зелені крапочки?
— Вони не зелені, вони білі. Це сніжинки.
— Зелені сніжинки, припустимо, ладно! А де берези?
— Ось чорні риски. Це берези, я їх зверху намалював.
— Які чорні, вони ж СИНІ! Роззуй очі, Кучеренко, ось чорний фломастер, а це синій! Фух! А це шо, шо це за кружечки?
— Це сліди. Оце сліди зайчика, вони менші, а це вовка, вони більші.
— Оце сліди зайчика? Але чому вони червоні, а оці, сліди вовка, — чому вони жовті?
— Вони білі.
— Білі!!! Ти думаєш, я з'їхала з глузду, так, як ти?.. Що це в тебе за спогад про зимові канікули, ти що, в лісі новий рік зустрічав?
— Ні, вдома.
— Тоді до чого тут берези, сніг, сліди?.. Кучеренко?.. Кучеренко, чого ти плачеш? Куди ти пішов, Кучеренко?!.. Кучеренко! Кучеренко… Що таке, Зубчик?
— Ніно Федорівно, не кричіть на Льоню, будь ласка! У нього тато помер.
— Як помер? Коли?
— На новий рік. Вони з Льонею бігали, тато впав і помер. Сказали: інфракт.
— Інфаркт? Боже, чому ж ви раніше мені не сказали?.. Божечки, бідненький Кучеренко!..
— А ці фломастери йому тато на новий рік подарував. Він сказав, що вони чорно-білі. Пожартував. Ніно Федорівно, що з вами, вам погано? Рижков, викликай швидку!
— Нітрогліцерин… дайте… у мене в сумці… чорно-біла коро…
Останні події
- 07.05.2024|08:2711-12 травня у Львові відбудеться Coffee, Books & Vintage Festival #4
- 03.05.2024|13:07Видавництво "Комубук" відкрило передзамовлення на новий роман Софії Андрухович "Катананхе"
- 02.05.2024|06:31У Києві відкриється виставка фоторобіт Максима Кривцова
- 30.04.2024|08:08100 найкращих книжок фестивалю «Книжкова країна»
- 27.04.2024|18:07Культовий роман Любка Дереша "Культ" вийшов у ВСЛ
- 26.04.2024|22:21Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу "Стежками Каменярами"
- 26.04.2024|22:11Фредерік Верно: "Тільки пишучи картину чи роман, втамовується внутрішній голод"
- 26.04.2024|13:27У Конотопі з’явилася вулиця імені Дмитра Капранова
- 26.04.2024|11:17У ВСЛ вийде книжка Сергія Руденка "Анатомія ненависті. Путін і Україна"
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив