
Електронна бібліотека/Есе
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
Графика Леси Синиченко.
Можно прожить долгую счастливую жизнь в большом северном городе и никогда не вдохнуть сладкий ветер Ферганы.
Можно сутками не слезать с попсовой радиоволны и ни разу не услышать голос Джона Леннона в песне Woman.
Можно прочесть тысячу книг и не заболеть буквами Чехова.
Можно болтаться между небом и землей целый век и не увидеть ничего. Абсолютно.
Ни земли, ни неба, ни мужчин, ни женщин, ни собак, ни кошек.
Прожить и не догадаться, что всё вокруг наполнено счастьем. А значит – гармонией, которую так страшно упустить. И ты будешь упускать её - каждую секунду жизни, пока, наконец, не остановишься. Просто остановишься и поглядишь по сторонам - интуитивно выбирая ракурс.
Может, отойти чуть влево? Сделать пару шагов вперед?
Да, так лучше всего. Теперь нужно достать бумагу. Карандаш. А дальше…
Что делать дальше? Нарисовать или… записать?
Как быть человеку, у которого (как у Леси Синиченко) мама - художник, а отец – журналист?
Что выбрать?
Бойкую конкретику напечатанных слов или свободу чувств, найденную карандашом и чуть-чуть размытую акварелью?
С самого детства Леся Синиченко пытается выбрать.
Маятник плывет влево. Леся - тонко, точно, страстно - иллюстрирует книгу талантливого украинского поэта.
Маятник отъезжает вправо – Леся печатает статьи в ведущих киевских изданиях.
Что сказать? Женщина! Непостоянная. То есть – самая настоящая.
И вот, с одной стороны - пять книжек проиллюстрировано, три персональные выставки уже состоялись и графику Леси стараются заполучить американцы и японцы… С другой стороны – интервью, обзоры, эссе - редактура крупного литературного портала в интернете…
Сегодня маятник качнулся влево: и перед вами двадцать пять работ Леси.
Уверенных и осторожных – одновременно. Идущих не от головы – от чувств.
Двадцать пять работ, которые объединяет такая штука, как свой собственный стиль.
Стиль – как мастерство - невозможно имитировать.
Стиль – как любовь - либо есть, либо нет.
Когда я вижу графику Леси, не хочется верить, что маятник снова утащит ее в журналистику.
Двадцать пять работ. «В каждом рисунке» - женщина. Да-да, в каждом! А если вы не видите ее – не важно! Она там есть.
Здесь – нагая красавица у окна, за которым город.
Тут - девушка пробегает с собакой на поводке – в красных и желтых пятнах осени.
А эта – акварельная. Такая – никем не найденная - женщина. Она - одна. Одна дома - среди смути. То ли - желаний, то ли - предчувствий.
Еще одна женщина – восточная и нежная. Веря и не веря – жмущаяся к широколицему киргизу.
Вот – танец. Она и он. Одни. Им – все равно, что вокруг.
Двадцать пять работ.
Двадцать пять эмоций, которые так легко услышать / увидеть.
Счастье - это две или три секунды, после только что отзвучавшей фразы Моцарта.
Это - пара мгновений после изящного абзаца, завершившего гениальную книгу.
Это - шум в ушах после первого поцелуя.
Две, три секунды кажется, что все хорошо. Все – как надо.
Ничего не нужно и ничто не лишнее.
Двадцать пять работ Леси Синиченко – на разные лады шепчут слово «женщина».
Можно столько же раз повторить слово «счастье» - эффект будет тот же.
Алексей САШИН
киносценарист
Останні події
- 29.06.2025|13:28ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
- 26.06.2025|07:43«Антологія американської поезії 1855–1925»
- 25.06.2025|13:07V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
- 25.06.2025|12:47Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
- 25.06.2025|12:31«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
- 25.06.2025|11:57Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
- 25.06.2025|11:51Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
- 20.06.2025|10:25«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі