Електронна бібліотека/Поезія

Дружина чайного плантатора. Уривок.Діна Джеффріс
ДомовикБогдан Чубко
МонологГанна Заворотна
«Її сукня» (Уривки з роману)Алла Рогашко
На розстанях долі (уривки з роману)Іван Корсак
ГойдалкаОлексій Ганзенко
АлергіяОлексій Ганзенко
Доля знахаркиГанна Заворотна
ВіршіОлександра Григорчук
«На ріках вавилонських… Кілька думок про повернення». Фрагменти з книжкиАндрій Зелінський
П´ятий пар. УривокМаксим Гах
ПоверненняГанна Заворотна
Із циклу «Загублені значення»Лілія Войтків
Осточерствілі ангелиОлексій Ганзенко
Поет і ковчегОлексій Ганзенко
«Психи двух морей». III ч.Руденко Юрій
«Психи двух морей». II ч.Руденко Юрій
«Психи двух морей». I ч.Руденко Юрій
Сучасні борделіХристина Букатчук
Афродита. Античні міфи в сучасній обробці (фрагменти)Антоніна Спірідончева
Руда Кобилиця. Зі збірки «Амазонки»Антоніна Спірідончева
ВіршіОльга Соколовська
Не хотілаОлексій Ганзенко
РозглядиниОлексій Ганзенко
Лукій вмираєОлексій Ганзенко
коли скінчиться війна ми знову вирушимо на схід...Олександр Андрієвський
революціонери молоді і старі...Олександр Андрієвський
з віршами аполлінера у рюкзаках...Олександр Андрієвський
революції у моєму місті зазвичай починаються восени...Олександр Андрієвський
пластика твоїх пальців кожна лінія злам...Олександр Андрієвський
середина осені попереду ще півроку холоду...Олександр Андрієвський
чим східніш і південніш здається тим холодніш...Олександр Андрієвський
вони прокидалися зранку і дивились новини...Олександр Андрієський
Завантажити

чим східніш і південніш здається тим холодніш
більше занедбаних міст і спотворених часом станцій
у пияка із яким побились у тамбурі з руки випадає ніж
дівчинка у купе перед сном повторює я люблю тебе своїй ляльці

мабуть чогось не вистачало у нашій мові якихось назв
якоїсь нової термінології котра була би доречна
коли говориш про естетику прапору в небі над воєнною базою
про сирий грунт бліндажів ночувати в яких небезпечно

про поїзди що розстріляні невідомо з яких причин
їхні вибиті вікна їхні стіни поїдені ржею
про автоматні черги у відповідь які лунають вночі
про міни що розриваються зовсім біля траншеї

коли вихоплюєш наче окремі кадри обличчя бійців
з якими в"їжджали у переповненій вантажівці
до спорожнілого міста туману й кислотних дощів
в південно-східний індастріал
з латинським написом на нашивці

уже по приїзді у майже нічному метро
роздивляюсь людей їхній одяг усіх відтінків
життя у якому ніколи не трапиться катастроф
хіба що потяг прослідує станцію без зупинки



Партнери