Електронна бібліотека/Поезія

Спорудження залізничної станції (1931)Дебора Фогель
«Акація квітне» (1932)Дебора Фогель
Квіткові з азаліямиДебора Фогель
ПубліцистикаДебора Фогель
Мавка і БерсеркГанна Заворотна
Втеча до морокуІгор Скрипник
Із майбутньої книгиВасиль Кузан
Доторкнутися до кумираЄвген Баль
Азовські сомикиЄвген Баль
Меридіани штурмана БаркаЄвген Баль
З книжки «Глінтвейн дорогою на Говерлу»Василь Карп’юк
Нічні голосиОлег Янченко
Майже елегія. Зі збірки «Елегії острова Патмос»Олег Короташ
Моя Венеція. Зі збірки «Поет без імперії»Олег Короташ
Політ над містом. Зі збірки «Поет без імперії»Олег Короташ
"найрідніша цей зачумлений вигуком вірш..." Зі збірки «Поет без імперії»Олег Короташ
Елегія Маяковському. Зі збірки «Поет без імперії»Олег Короташ
Блюз біженців. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Елегія зла. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
«– А давайте надамо німому слово, –». Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Денний чай у Лондоні. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
dasein. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Пластика. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Це твоя п’єса, мабуть... Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
творити мовчання. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Сієста. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
ВтечаГанна Заворотна
Постійність пам’ятіІрина Ликович
ЧічкаМихайло Трайста
Поле крові. Іловайськ. Фрагмент роману «Трьохсотлітня Голгофа. Фавор»Катерина Мотрич
КРИГА СТАРОЇ ПЕРЕПРАВИОлег Янченко
Зі збірки «Вірші про все і ніщо» (2017)Петро Гнида
Уривок із роману «Пісня цапів»Олег Андрішко
Завантажити

 

найрідніша цей зачумлений вигуком вірш

писався із набережної невиліковних

у таких загумінках з котрих повір

легше морю втекти аніж нам умовно

кажучи простягнути руки одне одному

я пишу із любов’ю у безкраї жодному

 

знаєш колись ця набережна так постаріє

що оглухне гул у забутих мушлях

сповільниться нерест а китове сім’я

не віднайде пару і «чи можна вкушу»

питатимуть акули беззубо ніяковіючи

я пишу із любов’ю це розуміючи

 

здається я дуже опустився останніми днями

розпитую про щастя у повій портових

моєму блакитному погляду заздрять п’яні

і апостоли що у сіті діряві піймавши слово

називають його рибою а «Мадеру» сльозою

я пишу із любов’ю на самоті з тобою

 

тут відстані настільки далекі що це геніально

торкаюсь тебе сплячої і знову чекаю смерку

бо день вийняв мій фатум із твоєї фати прощально

як виймають небажаний плід акушерки

і цей згусточок крові тремким шамкотінням

пише щось про любов між сльозами і блювотинням

 

я не маю до тебе величі гордості чи самолюбства

бо залишу по собі обвітрений труп з кістками

і мішок надбань умовних для цього людства

що провадило війни доки я переймався світами

і можливо прийде на погост із букетом фіалок

я пишу із любов’ю до шкарпеток твоїх і твоїх фіранок

 

я б назвав це руїнами Трої Помпеї чи Карфагену

але ж щодня приношу глину і щось там будую

я став зодчим і наново вчуся писати поему

вчуся наново вірші писати котрі почують

я назву це поразкою вічних основ Парнасу

бо пишу із любов’ю до жінки а не до часу

 

2010



Партнери