Електронна бібліотека/Поезія

Майже елегія. Зі збірки «Елегії острова Патмос»Олег Короташ
Моя Венеція. Зі збірки «Поет без імперії»Олег Короташ
Політ над містом. Зі збірки «Поет без імперії»Олег Короташ
"найрідніша цей зачумлений вигуком вірш..." Зі збірки «Поет без імперії»Олег Короташ
Елегія Маяковському. Зі збірки «Поет без імперії»Олег Короташ
Блюз біженців. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Елегія зла. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
«– А давайте надамо німому слово, –». Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Денний чай у Лондоні. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
dasein. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Пластика. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Це твоя п’єса, мабуть... Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
творити мовчання. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Сієста. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
ВтечаГанна Заворотна
Постійність пам’ятіІрина Ликович
ЧічкаМихайло Трайста
Поле крові. Іловайськ. Фрагмент роману «Трьохсотлітня Голгофа. Фавор»Катерина Мотрич
КРИГА СТАРОЇ ПЕРЕПРАВИОлег Янченко
Зі збірки «Вірші про все і ніщо» (2017)Петро Гнида
Уривок із роману «Пісня цапів»Олег Андрішко
ЩоденниковеОлег Янченко
Фіалки від незнайомцяЮлія Єліна
ПровинаЮлія Єліна
У полоні спогадівЮлія Єліна
Випадкова зустрічІван Корсак
Любов ЧугайстраГанна Заворотна
Київ – ЛеополісОлег Янченко
Киця-мандрівниця (цикл лімериків)Іван Лучук
Моя країна нафталінне стерво...Христина Букатчук
Нібелунги (психоделічна поема)Андрій Коваленко
Хора киця (цикл лімериків)Іван Лучук
Чоловік доньки знахаркиГанна Заворотна
Завантажити

+ + +

 

– А давайте надамо німому слово, –

промовив диктатор,

плескаючи в пухкі долоньки

і пишаючись власною великодушністю.

 

– Але ж ми не просили німого до слова, –

бурмотів Міністр оборони

під час хвилини мовчання,

зиркаючи на новесенький орден.

 

Втім, до сцени поважною старечою

ходою наближався німий,

однією рукою спираючись на костур,

а в іншій тримаючи папірець промови.

 

Коли старець дійшов до трибуни,

у залі почулося перешіптування:

– Йому потрібен читач… Німий є сліпим.

Чуєте, приведіть читача.

 

До сцени з тремким дріботінням

підбіг читач офіційних промов

і почав німому сліпому щось нашіптувати

на вухо; аж раптом розгублено озирнувся…

 

– Німий сліпий є глухим…

 

Диктатор радісно зааплодував:

– Дякуємо, дякуємо!..

 

Міністр оборони полегшено зітхнув.

 

Імперія святкувала.

 

2016

Партнери