Електронна бібліотека/Поезія

Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
Останній прапорПауль Целан
Сорочка мертвихПауль Целан
Міста при ріках...Сергій Жадан
Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
Завантажити

Виходимо з себе як з бомбосховища,

бо осінь пора збирача.

Хай вродила вона полями мінними

помежи злаками і коренеплодами обласканими сонцем й дощами милими.

Але дощі затяжні не такі як позаминулими

мирними осенями,

бо багато змінилось відтоді,

і тепер вони з шурхотом смертоносних градів.

Нині очі очікують не так зустрічі з птахами перелітними

як з літаками ворожими

які здіймаються зі смуг злітних

щоби нас зі світу вижити.

І метаються зграї ворон

в перемішку з атакою дронів

Осінь ця похилилася

мов покинута оселя,

бо війна

мешканців вигнала.

У нашій вимушеній відпущеності,

в саду запущеному,

у вирви від вибухів як у землі рани

падають золоті ранети.

Час прикрас польових зі снопів та косиць

поміж окопами,

і намист лісових з багряниць

з пожеж опалами.

Листя нині зосінилось

на маскуванні солдат як осяяння.

Захищають наші бійці

жовтих долонь оголених рук дерев місяці.

Жито тут скошене до стерні,

а життя людське від пострілів.

Осене стану воєнного що як туманом тривогою вкрита,

ти панно з золотими косами

розпущеними

по камуфляжах,

подаруй втіленням нашим

добра хоч крихти,

а ми відкриємо для тебе свої душі з квітучими полями

і сонцями поетичними,

щоби не закупорилися

і не розірвалися

як тромби

 

взаємозв’язки між землею і небом.

Останні події

11.07.2025|10:28
Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
10.07.2025|23:18
«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
08.07.2025|18:17
Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
01.07.2025|21:38
Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
01.07.2025|18:02
Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
01.07.2025|08:53
"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
01.07.2025|08:37
«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
01.07.2025|08:14
Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
01.07.2025|06:34
ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
01.07.2025|06:27
Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus


Партнери