Завантажити

***

спочатку нас кривдило сонце
висушувало шкіру і робило хоч чимось схожими
ми калічили уста об вишні
ще не початої любові

дозволь мені вплітати айстри в твої ребра
і намисто наших пальців
вже ніколи не розірветься смутком

дозволь мені тебе відшукати
серед загублених значень
найпрекрасніших слів

і повторювати як мантру всесвіту
дозволь мені тебе
безкінечно повторювати

***

я настільки в тебе не вірила
що рани на руках почали заживати
ти перестав відчувати залізність цвяхів
дерево твого хреста раптом заплодоносило
я жадно зривала кожне яблуко
і з´їла їх ще до того
як змій доповз до мого серця

тепер будь-яке моє прохання
стане пилюкою на твоєму нігті

але дозволь мені
зраджений друже
знайти в собі силу
вирвати з рук адама
останнє яблуко
дозволь мені
грішній

амінь.

***

ти перестанеш згортатися в клубочок
коли я захочу побачити тебе ближче
ти перестанеш мене колоти
бо несу я до тебе тільки світло у скронях

іноді треба більше триматись за руки
іноді треба більше сміятися без причини
бо що є твоя свобода
якщо немає з ким її розділити

я маю на увазі лиш те що
той хто створив ці слова
створив і нас з тобою
тому ти мусиш мені вірити

***

коли бджола розхитувала соняшник
ти запитав у мене
хто поцупив мелодію кроків кішки
а мені нічим було і говорити
нічим було і слухати

коли відкрили очі на правду
мені нічим було і дивитися
так само як після зварювання
залишається мерехтіння ілюзій

коли ти до мене пригорнувся
мені було чим відчути
я й досі відчуваю
що мені немає чим сказати
немає чим послухати і побачити
бджолу що розхитує соняшник
яскравий як наші душі

***

після того як я навчилась сміятися
люди показали що плакати теж треба вміти
тому не чекай від мене більшого ніж відданість
бо я не знаю антоніма до цього слова
бо тоді я не прокинусь одного ранку
з усвідомленням що не люблю тебе

коли ти простягнеш до мене руки
їм стане тепло у відповідь
коли ти простягнеш до мене губи
їм стане тепло у відповідь
коли ти простягнеш до мене душу
їй стане щасливо

після того як я навчилась сміятися
люди показали що плакати теж треба вміти
але нині я знаю
що десь в цьому світі
є маленька душа що
складає ідеальний пазл з моєю
то хай нам буде світло

***

коли ти вриваєшся під мої нігті
лишай за собою хоч цукор і трубочку
щоб можна було і на рану насипати
і на ранок залишити
особливо на ранок залишити

ти знаєш мене краще ніж інші
краще ніж я
й коли білий демон у ніс залоскоче
ти перестаєш знати
тоді ти уже відчуваєш
що навіть в мовчання є свій тембр і темп
а головне є тональність
і після кількох годин такого дотику
разом ми віра

ти завжди невчасно приходиш
я завжди невчасно йду
але кожен крок від тебе стає все важчим
і я розумію
що як би я не йшла
як би я не розганялася
мій шлях моя дорога
та що-небудь
завжди приводить до тебе
і одного разу
я залишусь

читати