Електронна бібліотека/Поезія

"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
Втрати...Сергій Кривцов
В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
Хто б міг подумати...Максим Кривцов
Завантажити

25 годин до любові
Коричневе сонце чаю потроху топить тебе солодкуватим присмаком
Ненависні тобі лимони відсутні тут
Щоб можна було їх прирівняти до сонця
А довкола йде одвічна війна пластикових американських гірок
Що робляться з ложечок для розмішування цукру та любові

Розмішувати нічим наразі
Тому розмішуєш трубочкою від глінтвейну та пускаєш бульбашки –
Сонце чаю покривається опіками
В яких також любов

Всі усміхнені
Любов створює свої різновиди
Що дозволяє їй протікати крізь чай
Їздити американськими гірками долонь і нетривких але міцних зчеплень
Що називаються пальцями
Пальці до пальців – контакт встановлено
Та чомусь поміж душею та душею

Слова тому провиною…

1.
25 годин до любові
Яка шириться так
Що аж вийти за рамки кохання може
Я намагаюсь згадати історії
Що співвідносяться з нами
А згадую тільки нас усіх
І кожного окремо.

Ти той, якого я безумовно люблю, але ти любиш красу. Я рідко зустрічаю людей, які люблять красу так само, як я. Ще рідше зустрічаю людей, що люблять красу так само, як ти. Немає людей, що люблять красу більше за тебе. Ти збираєш пластилінові обгортки краси в об’єктив фотокамер, які я люблю роздивлятись.

Ти та, яку я безумовно люблю, але ти любиш іншомовні впуклості і випуклості (сторінка сто сорок четверта, там усе правильно),
Любиш спати в потягах,
Любиш малювати вугіллям,
Любиш мої твори (чому я завжди дивуюся),
Любиш зелений чай –
Не знаю щодо завжди, але в дану хвилину таки безумовно любиш зелений чай. Ти якось подарувала мені полотно і фарби, бо я люблю малювати.

Ти той, якого я безумовно люблю, але ти любиш Бредбері, любиш буддизм і жарти, любиш сміятися і пірнати в людей з головою, любиш таємниці буття, а ще більше любиш таємниці небуття. Гірший факт про тебе, не пов´язаний з Любов’ю, – ти знаєш Паскаль. Я цього боюся. Називаю тебе галімим могилянцем, бо насправді люблю усіх знайомих могилянців.

2.
Ти розказував, що ми перевернули твоє життя,
Що навіть пити глінтвейн у цьому закладі – це надбання моє,
Бо я сиділа якось два роки тому і чекала на вас, і у мене все було
пафосне:
Я пафосно пила глінтвейн, пафосно малювала пафосну картинку в
пафосному блокноті,
І губи у мене були пафосно чорні – згадую я. Так – посміхаєтеся ви.
Отже, ти полюбив той пафос і глінтвейн,
Може, ти не знав, що це було таке і скуштував його вперше?

Ти розказувала, що віруючі поляки знають різновид любові,
Коли не потрібно кохатися,
Що це у них не модно, але вони сплять разом, просто сплять.
Вони сидять не поруч –
Як можна сидіти не поруч? – коли на них дивляться люди.
Вони кажуть, що насправді у них любов.
Може, вони просто тримають любов поміж себе, тому не можуть наблизитися одне до одного?

Ти розказував, що жовті квіти дарма даруються,
Що жовті квіти – це розлука, хоча ми говорили, що це – дружба,
А на столі лежали жовті квіти і ти розказував, що один чоловік якось
подарував їх своїй дружині,
А потім помер, коли квіти зів’яли, бо це розлука. Я відповіла – абсурд,
Малкович дарував мені жовті квіти, які потім зів’яли, тому одразу після
цього ми зустрілися.
Може, він мав на увазі таки дружбу, а не розлуку?

3.
Колись пам’ятаю я
Ми вивалили на свіже повітря поночі
Щоб відчути сніг і дикий мороз і ожеледицю і метал в наших черевиках
Хоча ні це були не ми я була з кимось іншим тут були лишень уривки
вас
Але глінтвейн у моїх судинах ще довго грів відморожені кінцівки
Низьким вмістом алкоголю в крові
Тому ми співали щось абсолютно дике в маршрутці
І поверталися в якісь абсолютно дивні спальні райони
І грілися по дорозі в опівнічному «Фуршеті»
Де нам заборонили співати і знімати це на камеру
Тому ми таки розійшлися
Не знаючи
Чи побачимось знову
І я подумала тоді що це дійсно так:
Любов – набагато ширше за кохання
Але кохання – набагато ширше за любов



Партнери