Електронна бібліотека/Поезія

Любов ЧугайстраГанна Заворотна
Київ – ЛеополісОлег Янченко
Киця-мандрівниця (цикл лімериків)Іван Лучук
Моя країна нафталінне стерво...Христина Букатчук
Нібелунги (психоделічна поема)Андрій Коваленко
Хора киця (цикл лімериків)Іван Лучук
Чоловік доньки знахаркиГанна Заворотна
Донька знахаркиГанна Заворотна
На розстанях долі. Уривок з романуІван Корсак
«Завантажте у серце магічне простеньке слово»Анна Кузенко
Чоловік знахаркиГанна Заворотна
З книги «РОЗМОВИ ПРО ЖИТТЯ І МИСТЕЦТВО»Галина Пагутяк, Олександр Клименко
Душоїди та ванноматиІван Лучук
Літературна УкраїнаДмитро Лазуткін
Любов немов метелик-одноденкаДмитро Лазуткін
Лайнер ЛазуткінДмитро Лазуткін
ФБДмитро Лазуткін
УкрмоваДмитро Лазуткін
Дружина чайного плантатора. Уривок.Діна Джеффріс
ДомовикБогдан Чубко
МонологГанна Заворотна
«Її сукня» (Уривки з роману)Алла Рогашко
На розстанях долі (уривки з роману)Іван Корсак
ГойдалкаОлексій Ганзенко
АлергіяОлексій Ганзенко
Доля знахаркиГанна Заворотна
ВіршіОлександра Григорчук
«На ріках вавилонських… Кілька думок про повернення». Фрагменти з книжкиАндрій Зелінський
П´ятий пар. УривокМаксим Гах
ПоверненняГанна Заворотна
Із циклу «Загублені значення»Лілія Войтків
Осточерствілі ангелиОлексій Ганзенко
Поет і ковчегОлексій Ганзенко
Завантажити

Киця любить аж страх мандрувати,

Купу вражень нових здобувати,

Тож-бо не дивина,

Що весело-сумна

Покидає знов рідні пенати.

 

Спакувала кицюня валізи,

Все що треба, а більше не влізе

До торбинки й валіз,

Хоч на стелю ти лізь,

А лише необхідне в круїзі.

 

Викликає кицюня таксівку,

Картки бадає, ну і готівку,

Документи й квитки,

А тоді залюбки,

А чи й ні, покидає домівку.

 

Прибува на летовище вчасно,

Вже її не мандражить ковбасно,

Лиш легесенький щем

Тисне в грудях тихцем,

Ну а так все маркізно-прекрасно.

 

Відлітає з летовища плавно,

Почувається радісно-славно,

Ув очах каламуть,

В голові баламуть,

На обличчі усмішиться явно.

 

Через Мюнхен, в якім пересадка,

Пролягає маршрут киценятка,

З’їла там ковбасу,

Цюцю тірамісу,

Чаю випила зо два горнятка.

 

В Гетеборґ прибула безпроблемно,

Там зустріли її вельми чемно.

Поселилась, де слід,

З’їла рибний обід,

Прогулялась, хоч було вже темно.

 

Кілька днів – і всі справи в кишені,

Забуваються темпи шалені,

Скаче білка з коліс

У п’янкий парадіз,

Де смакують ланґусти печені.

 

Гетеборзькі пейзажі спокійні

Навівають фантазії мрійні –

От ще б коцура тут,

Щоб отой баламут

Пестив любощі безперебійні!

 

В Гетеборґу зібравши манелі,

Скандинавські співаючи трелі,

Прилетіла в Берлін.

Запросила на свінґ

Ладна парочка кицю в готелі.

 

В «Grand Hayat»-і така вже манера,

Що свінґують там всі, до холєри.

Киця в стилі своїм

Все ж відмовила їм,

Адже киця там без кавалера.

 

У готелі чудові сніданки,

Все що хочеш, лише без вівсянки.

Їла сир і лосось,

Ще смачнесеньке щось,

Але в міру і геть без захланки.

 

Від хандри утекла і від спеки,

Підвіконної від дискотеки,

У далекі краї,

Де вже знають її,

Де її поважають й ацтеки.

 

Ну, не зовсім вони, третьосвітні

Дикі киці шикарно-привітні,

Що в тих землях живуть,

Прасвіт свій бережуть,

І природою тільні і кітні.

 

На симпозіум киця ходила,

Научалась, та й інших там вчила,

Мала доповідь там,

Киця – вчена мадам,

Захопила усіх й приручила.

 

По Берліну кицюня гуляла,

До Райхстаґу також завітала,

На бомбезний вокзал,

Де під пива бокал

Вюрстхен-карі собі смакувала.

 

Скрізь по місту емблеми ведмедів,

Де б ти тільки їх там не угледів!

Через тлум москальні

Стільки їх, а чи ні?

То ж тотеми Берліна – ведмеді.

 

Але ж зупки вже там знамениті,

Їх ти їв би щодня і щомиті:

Перетертий томат,

Щонайкращий шпинат,

Гарбузові пюре соковиті.

 

Із Берліна кицюню «Lufthansa»

Запровадила тихо, без мансів,

Прямо у Амстердам,

А звідтіль в Роттердам

Кицю потяг завіз перевальцем.

 

В Роттердамі готель супер-рівня,

Номер в ньому, неначе шпаківня,

Хоч ти круть там чи верть,

А впираєшся в двер,

Їх там три, хоч би як не вертівся.

 

Назва «Breitner» у того готелю,

На сніданок сосиска з шрапнеллю,

Паштетівка така,

Гірша ще від пайка,

Зненавидженого і солдатнею.

 

У готелі у тому спрятачка

Преться в номер, неначе на срачку,

Прибиратись щохвилі;

Але киці не милі

Набридання, ото вже болячка!

 

Ходить до універу щоднини

(От енергії вже у людини!),

Бо симпозіум там,

Не берлінський бедлам,

А неначе сільські уродини.

 

Універ, для курчаток як квочка,

Там заходять зухвало і бочком.

Майстер-класи тупі,

Новизною скупі,

Але й тим там ся тішать, як цьвочком.

 

Плин життя в Роттердамі повільний,

Наче відпочинково-недільний,

Шабаш то сонних мух,

Відчуваєш на нюх

Неквапливості запах снодійний.

 

В кафе-шопах збувають канабіс,

Продають там щокроку ту напасть,

А пристійний бульйон

Готувати їм в лом,

Замість нього хоч пива ти «напійсь».

 

Зупку там подають в Роттердамі

Цибулеву, а наче з соплями,

З ложки шмаркля звиса,

Супер-шик і краса!

І чи личить ковтати то дамі?

 

Киця мріє, як за дев’яносто

Буде їй, то легенько і просто

Все ж поселиться там,

Бо для літніх мадам

Роттердам є підхожий сто-посто.

 

Майстер-клас відбула в універі,

У своїй першокласній манері,

Це був просто фурор,

Дала всім по сто фор,

А по тому зібрала манелі.

 

Ще до Швеції в справах гайнула,

Встигла все і нічо’ не забула.

Прилетіла у Львів,

А її там зустрів

Любий коцур, меткий, не маґула.

 

17.08/06.09.2017

 



Партнери