Електронна бібліотека/Поезія

"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
Втрати...Сергій Кривцов
В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
Хто б міг подумати...Максим Кривцов
Завантажити

Дивовижно і димовежно

грати б з вогнем і Vogue...

Найти би кого синьоокого

Неділю б, любові б, якби не

ти той, я якого так хочу

позбутися. І, водночас,

боюсь, щоб мене обестебело

Боюсь, як Бен Ладен ладану

Чи мафія Юлю як

Боюся, щоб цей переляк

не значив тебе забагатим

Зачастим учасником щастя

причастя осанними снами

Такими осанними ними

Такими осанними нами

Такими. Таки ми...

 

Я часом не чую часу

Тож часто ночую містом,

шепочучи шось шоколадне

Бруківку, таку сірогаму,

надніжно збиваю ногами

Роблю оріґамі із книги

про те, як робить оріґамі

Шепочучи шось до шосе,

вогнями самотнього нього

цілую твої зап’ястя, бо

хто я без твоїх їх?

Зачастий учаснику щастя

причастя осанними снами

Такими осанними ними

Такими осанними нами

Такими. Таки ми...



Партнери