Електронна бібліотека/Поезія

"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
Втрати...Сергій Кривцов
В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
Хто б міг подумати...Максим Кривцов
Завантажити

Цей вірш мене перевершує

Цей гріх мене перегіршує

Цей біль мене перебільшує

Ця повня мене переповнює

Завила б немоу воукулак

(якби не ментолові слімз)

Ти кажеш, щоб сплюнула сплін,

затиснула волю в кулак

Ти кажеш: “Це єресь, борись!”

І все же ти... близь, а відтак

пече іще паче...

 

Співчуття: ти чуєш мій спів,

хоч і слухавку мучить мовчання

Милосердя: ти так мило сердишся,

що для мене ти першоостанній,

єдиноодин ітеде...

І до тебе дотична всі дні,

як ніхто ані іноді досі

І скільки не ставити крапку -

вона все одно над “і”,

де нас не буває досить...

 

Меж стін багатоповерхових

багато поверхових “я”

І серед них хтось має твої риси,

і в декого твоє ім’я

Але несамовита, сумовита,

утомлена і ледь притомна,

я притаманна лиш тобі

Ти не такий, як всі

Ти не належиш цій юрбі,

що бреше, варить макарони

читає Муракамі і...

 

Ну ось, моє таксі...

За все мерсі...



Партнери