Завантажити

ЖИЛА собі маленька „ж”. Читала вона якось ЖУРНАЛ про ЖИТТЯ тварин та й не зчулась, як заснула. І сниться їй, що ЖНЕ вона у полі ЖОВТЕ ЖИТО. Та враз, відчула такий голод, що хоч плач. А недалечко виднівся ліс.
- От піду у ліс, ягід назбираю. Може голод втамую.
Підійшла вона до лісу, а там уже лісові мешканці на неї чекають. З наїдками та напитками. Хто оладки приніс, а хто й ЖИВУ воду. Всякої їжі понаносили. І кожен хоче маленьку „ж” пригостити. Та не смакує чомусь їй нічого. Аж дивиться, маленький кабанчик кошичок ЖОЛУДІВ приніс. Спробувала дівчина їх ЖУВАТИ. От і смачнющі! „І чому я ніколи не пробувала ЖОЛУДІ їсти?” – подумала вона.

- Спасибі вам ЖИТЕЛІ лісові, що нагодували, напоїли. Тепер кажіть чим я можу вам допомогти.
- Люба дівчино, - почав Ведмідь, - поможи нам величезну та нахабну ЖАБУ прогнати. Прийшла вона до нас у ліс, всі запаси наші їсть, виросла така велика, що й не зрушиш з місця та ще й царицею себе величає. Знахабніла уже, сил немає. Допоможи.
- Гаразд, ведіть мене до неї.
Прийшли усі до домівки цариці-ЖАБИ. А вона й справді, як гора. От сіла собі маленька „ж” на пеньочок біля неї та й каже:
- От ти така могутня, така велика, царицею себе величаєш, а он бачиш ЖАЙВОРОНКА маленького у небі? Так він казав, що зовсім тебе не боїться. Ти ж не дістанеш його. Літати ж не вмієш, а він вільний, літає собі по небу та з тебе насміхається. Мовляв, ЖИРНЮЩА та пихата.
- Як? Оцей маленький ЖАЙВОРОНОК сміє мене ганьбити? Ану у небо мене доставте! Негайно! Бо всіх задавлю! Та ще ЖИРНОГО ЖУКА подайте, а то я щось проголодалась.
Подали ЖУКА, а тоді прилетіли два ЖУРАВЛІ та ухопили ЖАБУ за лапки. Тягнуть, тягнуть, а злетіти з нею не можуть. Та враз маленька бджілка як підлетить та як упустить ЖАЛО ЖАБІ у лапу. Злетіла ЖАБА вище дерев, а ЖУРАВЛІ й далі понесли і укинули у величезне болото де їй і місце. Дуже дякували звірі дівчинці. А ЖАБУ з того часу у лісі більше не бачили.
Після цього маленька „ж” прокинулась.
- Що ж це зі мною? Наснилось, мабуть. Та чого ж так ЖИВІТ болить, чи не від ЖОЛУДІВ які я з’їла? Але це ж уві сні було. Та нічого, це минеться, а от урок зі сну я добрий получила.

читати