Електронна бібліотека/Казки

Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
Сонячний хлопчикВіктор Палинський
де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
Любити словомЮрій Гундарєв
КульбабкаЮрій Гундарєв
Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
Закрите небоЮрій Гундарєв
БезжальноЮрій Гундарєв
Людському наступному світу...Микола Істин
СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
Пізно ввечері, майже поночі...Сергій Жадан
Поетичні новиниМикола Істин
Настя малює не квіткуПавло Кущ
БубликПавло Кущ
Серцем-садом...Микола Істин
коли надто пізно ти знаєш що мало любив...Анатолій Дністровий
LET ME GОOKEAN ELZY
Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
де я тебе розлив...Сергій Осока
"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Завантажити
1

Одного ЗИМОВОГО ранку сидів собі маленький „з” у своїй хатині біля вікна та розгадував ЗАГАДКУ-ЗАВДАННЯ:
„Було у ЗАЙЧИКА три морквинки, для ЗИМОВИХ ЗАПАСІВ, та ще трішки ЗЕРНА на ЗИМУ у коморі. Та якось розболівся у ЗАЙЦЯ ЗУБ. Вирушив він у інший кінець лісу, до лікаря, за порадою. Прийняв його лікар, вилікував ЗУБ і пішов собі ЗАЄЦЬ додому. Застала його у дорозі ніч. Страшно ЗАЙЦЮ. Та місяць і ЗОРІ стежку освітлюють, допомагають. Добрів ЗАЄЦЬ до своєї нірки і бачить, що якийсь ЗВІР із його нори тихенько вилазить і у хащах ховається. Причаївся ЗАЄЦЬ за деревом, а ЗВІРА лишень хвіст рудий мигнув. Почекав ЗАЄЦЬ ще трішки, та нічого робити, треба до нори своєї йти. Зайшов у нірку та й бачить, що усі його ЗАПАСИ ЗИМОВІ пропали. Заплакав ЗАЄЦЬ. „От ЗЛОДЮГА поганий, все забрав. Що ж я буду тепер взимку їсти?” Лишень ЗАПАХ солодких морквин зостався. Хто ж він, цей ЗЛОДІЙ? Допоможіть ЗАЙЧИКУ.”
- Рудий хвіст? Та це ж лисичка! – вигукнув маленький „з”, здогадавшись хто був ЗЛОДІЄМ. - От цікава ЗАДАЧКА!
А біля його хатинки був великий ЗАПОВІДНИК. Бачить хлопчик через вікно, що з-за дерев вистрибує маленький ЗАЙЧИК. Та чомусь дуже сумний.
- Це ж, напевно, мій знайомий ЗАЙЧИК із ЗАГАДКИ!
Маленький „з”, надягнувши курточку та шапку, миттю вибіг на подвір’я.
- ЗАЙЧИКУ, ЗАЙЧИКУ! Постривай! Я розгадав ЗАГАДКУ і знаю як тобі допомогти! Я здогадався який ЗВІР у тебе ЗАПАСИ забрав. Та куди ж ти?

Та ЗАЙЧИК, почувши голос, так ЗЛЯКАВСЯ, що тільки його сліди на снігу й залишились.
- Ну що ж ЗАЙЧИКУ, приходь завтра. Розповім тобі про твого ЗЛОДІЯ.
А на снігу, під ЗЕЛЕНОЮ ялиною, залишив ЗАПИСКУ для ЗАЙЧИКА: „ЗАПАСИ забрала лисичка”.
Можливо, це був і не той ЗАЙЧИК із загадки, а може, й той. Та маленький „з”, повернувшись додому, ЗАДОВОЛЕНО посміхався. Він розгадав ЗАГАДКУ і, можливо, допоміг маленькому ЗАЙЧИКУ у його біді.

1


Партнери