Завантажити

Жили собі якось під великою ГОРОЮ два брати „г” і „г”. Самі собі й ГАЗДУВАЛИ. Біля хатини, у ГОРОДІ щедро родили ГАРБУЗИ, ГРЕЧКА, звивався поміж ГРЯДКАМИ ГОРОХ, а біля вікна росла стара ГРУША, яка восени частувала братів смачними ГРУШКАМИ.

І от якось трапилась з братами така пригода.
- Бом, бом! Бом, бом! Бом, бом! - пробив ГОДИННИК шосту ГОДИНУ ранку і братики швидко зіскочили зі своїх ліжечок.
- Дивись, маленький „г”! - ГОЛОСНО крикнув маленький ”г” на все ГОРЛО, висунувши ГОЛОВУ у вікно, - Як ГАРНО сьогодні на дворі!
- А давай підемо у ліс, ГРИБІВ назбираємо, а заодно й ГУСЕЙ попасемо.
І вирушили хлопчики у ліс, що був під великою ГОРОЮ.

Ідуть вони, аж раптом, здійнявся сильний вітер, уперіщив рясний та холодний дощ, а тоді ще й ударив ГРІМ та блискавка. Хлопці аж присіли з переляку. ГУСЕЙ швиденько загнали під невеличку сосну, та й самі заховались. А тут ще ГРАД почався та такий великий, немов ГУДЗИКИ. ГУСЕЙ враз немов ГЕДЗЬ вкусив, як почали ГЕЛГОТАТИ та бігати біля дерева.

Раптом чують вони, ніби, щось жалібно стогне.
- Ану, я піду подивлюсь що там таке, - сказав маленький „г”, - Це ж десь недалечко, десь поряд, може у когось якесь ГОРЕ?

Та встиг він лише крок ступити як щось йому „ГУП!” на ГОЛОВУ. Зирк, а то ГНІЗДО з сосни дощем збите упало, а у ньому маленькі ГАВЕНЯТА. Пищать бідненькі з переляку. Маленький „г” з подиву й забув про ГУЛЮ на ГОЛОВІ, яка вмить виросла та дуже боліла. ГНІЗДО з ГАВЕНЯТАМИ обережно поклав між ГІЛЛЯ. Нехай їх мати знайде.

Чують братики, що знову щось пищить жалібно. Обійшли вони дерево ідучи на звук, розсунули соснове ГІЛЛЯ і бачать: лежить великий ГЛИНЯНИЙ ГЛЕЧИК біля стовбура, а звідти й чути писк.
- Що ж там таке? – запитав маленький „г” братика.
- Давай я подивлюсь.
Зазирнув він усередину, а там маленький ГОРОБЧИК, що літав собі по лісі та шукав ГОРОБИНУ. Застала його ГРОЗА, от він з переляку й заліз аж у ГОРЩИК.
Аж ось і дощ з бурею закінчилась. Перестав і ГРАД падати.
Хлопчики взяли ГЛЕЧИК з маленькою пташкою, принесли додому на ГАНОК, нагодували ГОРОБИНОЮ й випустили на волю. А ГОРОБЧИК з того часу почав часто залітати у ГОСТІ до маленьких братиків.

читати