Електронна бібліотека/Казки

Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Завантажити
1

Жили собі якось під великою ГОРОЮ два брати „г” і „г”. Самі собі й ГАЗДУВАЛИ. Біля хатини, у ГОРОДІ щедро родили ГАРБУЗИ, ГРЕЧКА, звивався поміж ГРЯДКАМИ ГОРОХ, а біля вікна росла стара ГРУША, яка восени частувала братів смачними ГРУШКАМИ.

І от якось трапилась з братами така пригода.
- Бом, бом! Бом, бом! Бом, бом! - пробив ГОДИННИК шосту ГОДИНУ ранку і братики швидко зіскочили зі своїх ліжечок.
- Дивись, маленький „г”! - ГОЛОСНО крикнув маленький ”г” на все ГОРЛО, висунувши ГОЛОВУ у вікно, - Як ГАРНО сьогодні на дворі!
- А давай підемо у ліс, ГРИБІВ назбираємо, а заодно й ГУСЕЙ попасемо.
І вирушили хлопчики у ліс, що був під великою ГОРОЮ.

Ідуть вони, аж раптом, здійнявся сильний вітер, уперіщив рясний та холодний дощ, а тоді ще й ударив ГРІМ та блискавка. Хлопці аж присіли з переляку. ГУСЕЙ швиденько загнали під невеличку сосну, та й самі заховались. А тут ще ГРАД почався та такий великий, немов ГУДЗИКИ. ГУСЕЙ враз немов ГЕДЗЬ вкусив, як почали ГЕЛГОТАТИ та бігати біля дерева.

Раптом чують вони, ніби, щось жалібно стогне.
- Ану, я піду подивлюсь що там таке, - сказав маленький „г”, - Це ж десь недалечко, десь поряд, може у когось якесь ГОРЕ?

Та встиг він лише крок ступити як щось йому „ГУП!” на ГОЛОВУ. Зирк, а то ГНІЗДО з сосни дощем збите упало, а у ньому маленькі ГАВЕНЯТА. Пищать бідненькі з переляку. Маленький „г” з подиву й забув про ГУЛЮ на ГОЛОВІ, яка вмить виросла та дуже боліла. ГНІЗДО з ГАВЕНЯТАМИ обережно поклав між ГІЛЛЯ. Нехай їх мати знайде.

Чують братики, що знову щось пищить жалібно. Обійшли вони дерево ідучи на звук, розсунули соснове ГІЛЛЯ і бачать: лежить великий ГЛИНЯНИЙ ГЛЕЧИК біля стовбура, а звідти й чути писк.
- Що ж там таке? – запитав маленький „г” братика.
- Давай я подивлюсь.
Зазирнув він усередину, а там маленький ГОРОБЧИК, що літав собі по лісі та шукав ГОРОБИНУ. Застала його ГРОЗА, от він з переляку й заліз аж у ГОРЩИК.
Аж ось і дощ з бурею закінчилась. Перестав і ГРАД падати.
Хлопчики взяли ГЛЕЧИК з маленькою пташкою, принесли додому на ГАНОК, нагодували ГОРОБИНОЮ й випустили на волю. А ГОРОБЧИК з того часу почав часто залітати у ГОСТІ до маленьких братиків.













1


Партнери