Електронна бібліотека/Поезія

Завантажити

Вона з´явилась уві сні,
Молодшому за мене, мабуть, втричі.

Хоч сам по собі сон не має віку.

Та менше з тим;
Я був, повторюся, у ньому
Понаднормово молодим.
Себто с обою,
Ще не шматованим, наївним
І не обманутим...

Й не грішним....

Щось забагато "не"...
Цілком можливо, саме їхня кількість
Завадила розгледіти у жінці,
Яка дивилася на мене всепрощенно,
Опріч краси ще й предковічну втому.

Ми йдем із батьківського дому,
Щоб мати свій...

Життя народжує наас вдруге.
Утретє. Удесяте.
Аби також піти...

Душа старіє, а любов -
Лише любов...

Уві сні
Я не заплакав.
А зараз бачу:
В очах, які мене вивчали,
Пекучий жаль з´являтися почав.
А в нім - бездонне співчуття
До куцого тілесного життя
З відвідинами Духу.

Чому...

Продовжуй!

Забув.
Ще шмаркачем я наражався на табу
Довкіл простих на вигляд тям.
Чому провидчеські печалі
Життя розсмоктує, а гнів...

На що?

На себе зрадника себе...
Любов...

О Боже, як вона дивилась.
Всевічна сирота...

Що-що?

Нічого.
День душу сліпить.
В ньому ми
Стаємо виключно людьми.
А те, що сниться - тільки сниться,
Коли непрощеним гріхам
Вже не грішиться і не спиться...