Електронна бібліотека/Проза

ГойдалкаОлексій Ганзенко
АлергіяОлексій Ганзенко
Доля знахаркиГанна Заворотна
ВіршіОлександра Григорчук
«На ріках вавилонських… Кілька думок про повернення». Фрагменти з книжкиАндрій Зелінський
П´ятий пар. УривокМаксим Гах
ПоверненняГанна Заворотна
Із циклу «Загублені значення»Лілія Войтків
Осточерствілі ангелиОлексій Ганзенко
Поет і ковчегОлексій Ганзенко
«Психи двух морей». III ч.Руденко Юрій
«Психи двух морей». II ч.Руденко Юрій
«Психи двух морей». I ч.Руденко Юрій
Сучасні борделіХристина Букатчук
Афродита. Античні міфи в сучасній обробці (фрагменти)Антоніна Спірідончева
Руда Кобилиця. Зі збірки «Амазонки»Антоніна Спірідончева
ВіршіОльга Соколовська
Не хотілаОлексій Ганзенко
РозглядиниОлексій Ганзенко
Лукій вмираєОлексій Ганзенко
коли скінчиться війна ми знову вирушимо на схід...Олександр Андрієвський
революціонери молоді і старі...Олександр Андрієвський
з віршами аполлінера у рюкзаках...Олександр Андрієвський
революції у моєму місті зазвичай починаються восени...Олександр Андрієвський
пластика твоїх пальців кожна лінія злам...Олександр Андрієвський
середина осені попереду ще півроку холоду...Олександр Андрієвський
чим східніш і південніш здається тим холодніш...Олександр Андрієвський
вони прокидалися зранку і дивились новини...Олександр Андрієський
15 років без себе (Загублений)Ксенія Циганчук
Така любовОлексій Ганзенко
Убити ВладикаОлексій Ганзенко
Хто ж порятує Світ?Олексій Ганзенко
Йди геть, зухвалий весняний ранок...Олеся Гунько
Завантажити

Коти — пухнасті і няшні. Але не в цьому їхня проблема. Справа в тому, що коти забагато часу проводять перед телевізором. Добряче нажершись корму, попорпавшись у смітнику, напозіхавшись, кіт йде спати. На диван, крісло, якийсь пуфик. Ці меблі зазвичай розміщені перед телевізором, і от кіт такий м’яко стрибає на диван, відразу засинає, а постійно увімкнений телевізор шепоче у беззахисну і сонну котячу підсвідомість: «Ей, котяро! Тоді не обридло постійно залежати від людей? Ти сам усе можеш. Відділись, анексуй диван, створи свою республіку — Котячу Народну Республіку!».

 

Звичайно, коту на це просто повестить. Ну що можна очікувати від істоти, яка лиже собі зад і не соромиться підобідати зі смітника? Окрім того, господарі кота все його існування кидали йому лише очистки від ковбаси, всіляко буцали і тримали постійно увімкненим телевізор. Від цього коти змінюються, кудись зникає вся няшність, натомість у їхніх маленьких очицях бринить злість і читається бажання зібратись у купку для створення свої Котячої Республіки.

 

Усе починається доволі безневинно. Ви, звичайна пересічна людина, йдете центральною вулицею свого міста і раптом зупиняєтесь. У ніс б’є якийсь різкий запах, ноги в чомусь в’язнуть. Ви роззираєтесь: площа мало чи не залита сечею, скрізь купки гівна і покинуті плакати з неграмотно вишкрябаними лозунгами, все розідрано і переламано. Справа в тому, що кількома годинами раніше тут відбувся мітинг прихильників Котячої Народної Республіки. Коти, звісно, не знають, як правильно мітингувати, але жити і муркотіти у своїй республіці ну дуже хочеться, тому вони, коти, вийшли і сказали своє тверде «мяу» щасливому майбутньому, попередньо все обгидивши.

 

Люди не чекають на такий котячий бунт, люди розгублені. Натомість коти тільки входять у смак. Спочатку один за одним відбуваються мітинги, а коли все навколо переламано і помічено пахучими запахами, починається створення Котячої Народної Республіки. Люди тікають від цього тваринного хаосу, а котам норм.

 

КНР розростається дійсно з котячою швидкістю. Та і самі коти вже не ті пухнасті створіння, яких можна було погладити і поговорити (нехай і безрезультатно, але кіт при розмові поводив себе пристойно). Тепер коти — двометрові мутанти, із новітніми АК-100, вміють керувати установками залпового вогню і трошки говорити, щоправда, погано і часто з чеченським акцентом.

 

Котячі збори, уряд, парламент … Коти нявчать: «Люди завжди нас гнобили. Настав час платити по рахункам. Забираймо Крим, бо нам потрібен прямий доступ до риби, і Донбас. Донбас нам нафіг не треба, але ви всі фашисти!».

 

І за якийсь місяць Котяча Республіка підлаштовує все під себе. Люди, які живуть поряд з такими «котами», страждають, адже за людей їх не вважають. Коти грабують аптеки, випивають усю валер’янку, п’яніють, нявчать на все горло під вікнами. Якщо їм в лапи потрапить людина, то вони її хапають, ведуть до найогиднішого туалету, втискають пикою в самий отвір і говорять: «Хто це зробив? Хто? Хто?».

 

Але найбільше котів виводить із себе людська мова. Почувши десь людську українську мову, коти можуть роздерти пазурами на місці.

 

Проте все це вищеперелічене — лише фантазії. Жодних республік, зокрема котячих, не може бути, ну а якщо якось і виникне котрась, то існуватиме лише на папері або паркані, де її назву хтось щоночі поновлює. Чи видряпує лапою? Не знаю, але якщо у вас під рукою завалявся хоча б один кіт, то будьте з ним обережні. І ще — не забудьте вимкнути телевізор.

 



Партнери