Електронна бібліотека/Поезія

"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
Втрати...Сергій Кривцов
В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
Хто б міг подумати...Максим Кривцов
Завантажити

Гейшо, продай мені свою любов.

Грошей вистачить на дві години,

Мене – рівно на половину.

 

Гейшо, я хочу, аби моє життя було кольору твоєї губної

Помади, спідньої білизни і носових хусточок із квітами,

Я хочу пахнути, як твоє волосся,

Бути теплим, як твоя шкіра.

 

Гейшо, продай мені свою любов, мого життя вистачить

Для того, щоб зрозуміти тебе, моєї любові досить, аби

Не плакати, мого серця досить, аби померти.

 

Я хочу, аби ти розказала мені про своє дитинство, про свою

Музику і браслети на руках, про Вінницю у 2002-му,

Вокзали і макарони, раптову звістку, що батько помер від раку, і ти

Зовсім не бачила неба, яке стояло, ніби вода у ванні, в якій ти різала вени,

І як ти потім їхала в потязі, і як в Карпатах їла ожину і пила

Воду з річок, як ночувала на сінокосах, як опинилася в Ужгороді,

Розкажи мені, я добрий старий письменник, я

Про все напишу.

 

Гейшо, продай мені свою любов,

Цілуй мене, дряпай, нашіптуй

Якісь дитячі віршики про сонечко, маму, квіти.

 

Ти – жінка за двісті гривень.

Я не можу не закохатися.



Партнери