Електронна бібліотека/Поезія
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
- Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
- Сонячний хлопчикВіктор Палинський
- де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
- Любити словомЮрій Гундарєв
- КульбабкаЮрій Гундарєв
- Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
- Закрите небоЮрій Гундарєв
- БезжальноЮрій Гундарєв
- Людському наступному світу...Микола Істин
- СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
- СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
- Пізно ввечері, майже поночі...Сергій Жадан
- Поетичні новиниМикола Істин
- Настя малює не квіткуПавло Кущ
- БубликПавло Кущ
- Серцем-садом...Микола Істин
- коли надто пізно ти знаєш що мало любив...Анатолій Дністровий
- LET ME GОOKEAN ELZY
- Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
- де я тебе розлив...Сергій Осока
- "Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
- Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
- Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
- Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
- Після снігуОксана Куценко
- Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
- Буде час, коли ти...Сергій Жадан
І
знову чекають на темряву
щоб робити брудну роботу
коли наші ріки несуть мертву води
без рослин риб і молюсків
коли одні наші міста і заводи палають
а інші обростають кущами й травою
коли наші очі червоні й набряклі
не хочуть бачити захід сонця
ІІ
над нами щоночі й щодня здригається земля
вперті години тривкі як роки
дні чорно-білі тривкі як десятиліття
ми нездатні більше кричати
бо крику ніхто не чує
і на шепіт нема ні сил ні бажання
в наших очницях вічний вогонь виснаженої любові
ще жевріє у підвальних кімнатах без вікон
заради нього бережемо останні слова
ІІІ
вороги ніколи не знатимуть наших імен
не чутимуть наш сміх
і голоси серед тиші
у наших покинутих оселях не має навіть мишей
наші діти слухають уроки у глибоких станціях метро
іноді ми повертаємося в примарне минуле
де у спогадах миготять радісні миті
мов рибини з білими більмами
на піщаному берегу
ротами ковтають вологе повітря
IV
не вельми віримо в примарний завтрашній день
де сонце бліде затягнуте сивим смогом і чорними пасмами
пожовклі календарі завмерли в далеких роках
як і стоси запилених книжок
де написано
що смерть не приходить зі смертю
де написано
що життя не відходить із життям
де написано ще багато різних дурниць
а насправді
життя триває
і під землею
2024
Останні події
- 17.01.2025|11:04Топ БараБуки: короткий список найкращих дитячих і підліткових видань 2024 року
- 15.01.2025|10:48FRANKOPRIZE 2025: Комітет розпочав прийом заявок
- 12.01.2025|20:21Філософські есе Олега Кришталя крізь призму відгуків
- 12.01.2025|08:23«Книжка року’2024». Парад переможців: Короткі списки номінації «Красне письменство»
- 11.01.2025|21:35«Де моє хутро»: історія про силу прийняття вперше презентували у Львові
- 11.01.2025|09:00«Книжка року’2024». Парад переможців: Короткі списки номінації «Софія»
- 10.01.2025|14:39У Луцьку відбудеться театралізоване дійство «вірші. хліб. вино»
- 10.01.2025|07:49«Книжка року’2024». Парад переможців: Короткі списки номінації «Візитівка»
- 09.01.2025|07:59«Книжка року’2024». Парад переможців: Короткі списки номінації «Обрії»
- 08.01.2025|08:18«Книжка року’2024». Парад переможців: Короткі списки номінації «Минувшина»