Електронна бібліотека/Поезія

"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
Втрати...Сергій Кривцов
В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
Хто б міг подумати...Максим Кривцов
Завантажити

Шелестом полнится воздух
И видно над нами
Как пролетают толстые белые хлопья

Кто называет
Их облаками?
Еще не поздно увидеть

Я открываю книгу на случайной странице
Буквы взлетают и машут чертами своими
И пестрым становится воздух

Кто называет
Их просто печатными знаками?
Еще не поздно услышать

Я открываю окно и самое красное дерево
Кивает мне головой и дует в лицо мне
Губы в ответ дуновению раскрываются

Кто называет
Просто каштаном его?
Еще не поздно сказать

А когда придет время
Собирать вещи по крупицам
Разбросанным по всему пространству –

Ни одна из них себя не обнаружит,
Ни одна на зов не ответит,
Ни одна не пошлет попутного ветра

Ибо внутри каждой живет светящийся шар,
Громадная правда,
Жаждущая быть названной,

Не прощающая слепоты
Не прощающая глухоты
Не прощающая немоты

Отвечающая им
Собственным исчезновением

Не поздно еще говорю же
Еще не поздно
В полдень правда прямо стоит как стрелка

Только слышать, и видеть, и говорить



Партнери