У книзі представлено історію України в часи швидкого зростання козацької поту­ги, активного залучення козацтва до военного розв´язання важливих міжнародних кон­фліктів 1618-1638 років, а також боротьби за власні права і вольності в державі. У цен­трі уваги - розповіді про епохальну Хотинську битву 1621 року, походи юнаків на Москву, Кримський півострів, Балтику та під Смоленськ, козацькі війни всередині Речі Посполитої 1620 - 1630-х років, а також змагання за легалізацію православної Церкви, культурно-освітній поступ України.

Велика кількість цікавих ілюстрацій органічно доповнює розповідь, унаочнює представлені в книзі історичні образи. Книга доступно розповідає про складні історичні події широкому читацькому загалу, а також буде цікава тим, хто професійно вивчає українську історію - викла­дачам, учителям, студентам, учням.

Автор видання коментуючи власну роботу зауважує, що у переважної більшості українських читачів словосполучення «козацькі війни», ймовірніше за все, викличе асоціацію, пов’язану насамперед з війнами козацтва проти польського короля і шляхти за звільнення України. Натомість для сучасного поляка образ козака переважно викликає емоції, пов´язані із руйнуванням і занепадом Речі Посполитої. Так само  чорно-біла  барва переважатиме й при описі взаємин українського козацтва з кримськими татарами. Проте насправді історична картина була значно барвистішою, складнішою і не такою прямолінійною. «При написанні книги, - говорить Віктор Горобець, - головно переслідувалась мета поламати пануючі в суспільстві історичні стереотипи, які насправді мають дуже мало спільного з… історією.  Хотілося показати світ українського життя першої половини 17 століття у всій його різнобарвності, де б вистачало прикладів і боротьби козацтва проти офіційної влади Речі Посполитої за власні права і привілеї, але, водночас, – і зразків високої лицарської доблесті на славу цієї самої Речі Посполитої, спільних із шляхтою подвигів по її захисту».

Також, автор прагнув показати не лише відчайдушну боротьбу козацтва зі своїми південними сусідами – кримськими татарами, а й не оминути увагою приклади українсько-кримської співпраці. Та й, власне, говорячи про самі «війни» як головну складову тогочасного козацького життя, не забути і про інші його прояви: козацьку дипломатію, зусилля по розв´язанню міжконфесійних протиріч (щоправда, так як це розуміли тогочасні козацькі лідери), сприяння в розвитку освіти в Україні тощо.  І головне, автор не нав´язує читачеві  «свою правду», а  пропонує відшукати її разом, спільними зусиллями.