Електронна бібліотека/Проза
- ДружбаВалентина Романюк
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
Знаєш, Арліме, важко звикати до природи. На кону було легше.
– Звичайно. Тут немає межі між нами й глядачем. Ми – одне ціле. Ти…
– Хто?
– Істина.
СВIТ-ЗОРЯ
Край сріблом залитого лісу займається зоря. Ми вийшли на узлісся. Навпроти чорна смуга. Широкий шлях. А через дорогу видніються в тумані високі будинки.
– Ми знову в Києві? – нерозважно запитала.
– Він завше з нами.
– Так. Але його дитинець.
– На жаль, не тільки він... Київ хворий, обсипаний чиряками. Його треба негайно гоїти.
– Арліме...
– Ти маєш рацію. Я спробую вилікувати знакмісто. Істино, ти допомагатимеш мені.
– Неодмінно.
Вона пригорнулася до мене, замріяно посміхається. Певне, щаслива, що має нагоду прилучитися до вельми важного дійства. Підручна Арліма.
– Се дуже копітка, дражлива й брудна праця.
– Нехай. Я справлюся...
– Тоді гайда… – майнули на той бік дороги.
НА ЩО Я ЗДАТЕН
– Господи, наслухався й надивився я, як у бездонному проваллі гризуть мерці покійника. Лячна страта, що я її вигадав, осоружна мені… Я витерпів страшні муки. Дай мені, Господи, спокій. Дай мені, Дажбоже, змогу поховати те страхіття, розвіяти тлін на могилі небіжчика.
– За добру справу взявся ти. Мотлох пережив себе. Негоден правити світом. Загреби його…. Берися за нову справу. Вибудуй Арійський Простір, поклади край пануванню омани… Се моє найперше покликання. Коли з Істиною позбудетеся зайд, одразу відчуєте друге моє покликання: пильнуйте гідність і честь ОсобиЛюдини, ОсобиДуха. Трете покликання саме настигне...
На Купала 1992 р.
Останні події
- 21.11.2026|21:32У Відні представили збірку Вероніки Чекалюк «Різдвяні історії. Новели Адвенту»
- 21.11.2026|13:48Видавництво «Основи» випускає дебютну книжку Ірини Вале «Творимо Різдво»
- 21.11.2026|13:31Як дві сестри після десятків відмов створили світовий фентезі-бестселер і поклали сайт українського видавництва за 30 секунд
- 17.11.2026|09:06Серед рядків – нових і давніх (Фрагменти з написаного)
- 15.11.2026|06:56Мирослав Лаюк отримав престижну премію імені Джозефа Конрада-Коженьовського за книжку «Бахмут»
- 12.11.2026|20:47Книжки Макса Кідрука перевидадуть без його імені на обкладинці
- 09.11.2026|15:19У Львові відбувся поетичний фестиваль «Земля Поетів 2026» та зібрав 400 тисяч гривень для розвідників
- 09.11.2026|06:48«Видавництво Старого Лева» та KFC презентували благодійну антологію «Віднайдені рядки»
- 08.11.2026|22:31У Відні презентували нову книгу Вероніки Чекалюк «Різдвяні історії: новели Адвенту»
- 06.11.2026|15:56«Писати і жити, жити і писати»