Завантажити

Над полем сохлим
Мертвi вiтряки,
Немов хрести над вiршем
Вiдзабутим:
Руки не сила пiдвести:
Ще гiрша, о, ще гiрша
Доля буде.

I поле й голод.
Це все — ти.
Шляхи — твої пошорхлi руки.
Над тим, що пишеш,
Цi хрести
I в борознах твоїх не зiйшли звуки.

Сiй же строфи люте насiння,
Сiй же,
Поки рiже твiй син твого сина,
Сiй же,
Пазурями землю копай,
Лушпайя
Сiй бараболi —
Ще карам не край,
Ще боротись довго за волю.

1921

читати