Re: цензії

04.11.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. Києва
Повернення до витоків слова: чому книжка «Логодіалоги» Олександра Козинця потрібна педагогам і батькам
02.11.2026|Буквоїд
У перекладі угорською мовою вийшов роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
29.10.2026|Василь Кузан
Реалізм абсурду
27.10.2026|Юлія Манякіна
Музика розшарпаної цілости
26.10.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. Києва
Пам’ять, що лікує забуття: 127 відлунь одного роду
23.10.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун Лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменниця
Жити, поки життя триває
22.10.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Зробити вибір
20.10.2026|Буквоїд
Коли Попелюшка обирає бунт, а не принца
20.10.2026|Ірина Голуб
Історія, яку не розповідають без суперечок
Дві сестри і дівчина, яка колись була кішкою: українською вийшли повісті «Дві Лотточки» Еріха Кестнера та «Мінуш» Анні М. Ґ. Шмідт

Інфотека - письменники

Буряк Олена

Народилася 18 червня 1985 року на Київщині.

Від столичної метушні і чорнобильських «викиднів» в атмосферу батьки перевезли на екологічну  землю Полтавщини, де росла, вперше закохалася і розчарувалася -  словом, виросла, навчалася, працює і досі живе.

Закінчила факультет філології та журналістики Полтавського державного педагогічного університету імені Короленка (з другого курсу якого працюю редактором Полтавської обласної державної телерадіокомпанії «Лтава») Свою першу вагому нагороду з журналістики отримала в 21 рік, то був 2006-ий - Міжнародний фестиваль телевізійних і радіопрограм для національних меншин «Мій рідний край», ( краща авторська робота за радіофільм «Здрастуйте») серед 15 країн Європи. 2007 р. – Всеукраїнський фестиваль журналістики «Калинові острови» (перша премія за радіофільм «Сон сина Самата») серед усіх державних телерадіокомпаній. 2008 р. - Міжнародний фестиваль телевізійних і радіопрограм для національних меншин «Мій рідний край»,(краща авторська робота за радіофільм  «Діти сонця і багаття»). 

Пише поезію. 

«Обожнюю їхати, шукати, дізнаватися, слухати і  розповідати. Люблю події( створювати і переживати) Мої музи - потяги, таємниці, дивні люди і коти. Не боюся ризику й експериментів, бо вірю в добро, героїзм і щасливий випадок... Найчастіше пишеться в скверах, парках, міському транспорті, кав’ярнях та на підвіконні своєї кімнати», - розповідає Олена.



Партнери